|
|
24.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військова частина А3750 (Код ЄДРПОУ 08381154) виступає Замовником публічних закупівель у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), а саме одним із замовників, визначених частиною дев’ятою статті 3 Закону.
Так, для потреб оборони було оголошено спрощену закупівлю «Мікроавтобус пасажирський FORD TRANSIT MINIBUS 460E» за ідентифікатором: UA-2025-05-31-000098-a в порядку пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
В період «Зверненням за роз’ясненнями» Замовником було з власної ініціативи з дотриманням вимог та порядку передбаченого закупівельним законодавством внесено зміни до тендерної документації, а саме: «З метою належного та однакового тлумачення визначень, що стосуються предмету закупівлі, Замовником на підставі пункту 54 Особливостей - 1178 прийнято рішення про внесення змін в тендерну документацію в частині обраного коду ДК (Єдиний закупівельний словник). Відповідно до обраний код ДК 021:2015:34110000-1 «Легкові автомобілі» включає «34114400-3 «Мікроавтобуси», але з огляду на технічну специфікацію до предмету закупівлі на думку Замовника для спрощення подальшої реєстрації предмету закупівлі у передбаченому порядку, необхідно визначити код ДК 021:2015: 34120000-4 «Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб».».
До зазначених змін було додано відповідні документи з описом внесених змін, які опубліковано з електронній системі закупівель з надання додаткового часу на подання пропозицій, що передбачено вимогами статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
На підставі зазначеного вище та з метою унеможливлення майбутніх негативних наслідків, які можуть настати після укладення договору в межах Закупівлі, просимо надати наступну інформацію відомості.
1. Чи дозволяється зміна Код ДК (Єдиний закупівельний словник) в спрощених закупівлях до початку строку подання пропозицій у порядку передбаченому статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи вважається порушенням в сфері публічних (оборонних закупівель) зміна Замовником Коду ДК з власної ініціативи в закупівлі UA-2025-05-31-000098-a, без зміни предмету закупівлі, вимог до нього та очікуваної вартості, а також відсутності вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частина перша статті 2 Закону передбачає, що Закон застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
При цьому, згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України “Про публічні закупівлі”, “Про національну безпеку України”, “Про оборону України“, “Про державну таємницю”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” та інших законодавчих актах України.
Необхідно звернути увагу, що Закон не містить визначення терміну “предмет закупівлі”, однак, визначення терміну “предмет закупівлі” відображено у Законі України “Про публічні закупівлі”.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі” Уповноваженим органом з питань закупівель розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі, а саме, порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
В свою чергу, Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Відповідно до пункту 3 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пункт 8 Особливостей № 1275 передбачає, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Крім цього, абзацом одинадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку, з урахуванням Особливостей № 1275.
При цьому, зазначаємо, що порядок здійснення спрощених закупівель врегульований статтею 14 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до абзацу п’ятого частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Частина третя статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, яка інформація обов’язково зазначається в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, в тому числі і назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) відповідно до пункту 2 частини третьої вказаної статті Закону України “Про публічні закупівлі”.
Отже, з огляду на вищевикладене, зазначаємо, що державний замовник має право вносити зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
17.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД АЛЬЯНС» (далі –Товариство) просить надати роз’яснення з наступного питання: Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Товариство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах.
Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
ДП «Нафтогаз Біоенергія», яке є замовником в розумінні Закону належить частка у статутному капіталі Товариства 100 відсотків, а тому Товариство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Товариством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Товариством не здійснюється, проте статутом Підприємства зазначені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Товариство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Товариство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. |
|
|
17.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія - А" (далі –Товариство) просить надати роз’яснення з наступного питання: Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Товариство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах.
Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
ДП «Нафтогаз Біоенергія», яке є замовником в розумінні Закону належить частка у статутному капіталі Товариства 100 відсотків, а тому Товариство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Товариством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Товариством не здійснюється, проте статутом Підприємства зазначені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Товариство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Товариство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. |
|
|
09.06.2025
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЗУ «Про дорожній рух» визначено що державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування ТЗ усіх типів, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік здійснюються територіальними органами МВС України. Для автоматизованого обліку ТЗ, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр ТЗ, держателем якого є МВС України.
Згідно Постанови КМУ від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них ТЗ та мопедів», експлуатація ТЗ, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Згідно постанови КМУ № 1388 від 7 вересня 1998 р. державна реєстрація ТЗ проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції ТЗ установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням ТЗ в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
У разі відсутності в населеному пункті сервісних центрів МВС державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку ТЗ (крім ТЗ, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) здійснюються адміністратором сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого ТЗ) за окремим графіком роботи та за наявності більше 10 заявок органів місцевого самоврядування, які надійшли до сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку ТЗ (крім ТЗ, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися за участю суб’єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС та здійснюють продаж нових транспортних засобів, або через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до ЗУ "Про адміністративні послуги", на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім транспортних засобів, визначених абзацом п’ятим пункту 15 цього Порядку, може проводитися сервісними центрами МВС через державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, на підставі узгоджених між ними рішень у порядку, установленому МВС.
ТЗ реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг.
Державна реєстрація ТЗ проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
У зв’язку із вищевикладеним, послуги з перереєстрації ТЗ з видачою свідоцтва про реєстрацію очікуваною вартістю більше 100 тис.грн можливо закупити у регіонального сервісного центру ГСЦ МВС відповідно абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей чи це не є відсутністю конкуренції з технічних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та запитах №№ 98/2024, 205/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395https://me.gov.ua/InfoRez/Details/4ce44f81-aed6-42c6-826d-328e8fb03d15?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/271b735a-6e50-4d7a-bcc2-295a53e622d1?lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення закупівель до таких, які можуть здійснюватись згідно з пунктом 13 Особливостей, у конкретних випадках. |
|
|
26.05.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Прошу надати рекомендації, за яким кодом ДК 021:2015 проводити закупівлю згідно єдиного закупівельного словника.
Комунальний заклад (спортивна школа) планує закупити компоненти спортивного одягу, а саме: вітровочний костюм (спортивна куртка, штани), футболка, шорти та кепка.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Так, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається замовником самостійно згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
|