Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
01.04.2026 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
525 / 533
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» звертається з проханням надати роз’яснення щодо практичного застосування норм законодавства при здійсненні закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі — ОСЦПВ). У зв’язку з набранням чинності новою редакцією Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з 01.01.2026 виникла правова невизначеність щодо узгодження його положень із Законом України «Про публічні закупівлі». Суть проблематики Відповідно до частини першої статті 11 Закону про ОСЦПВ: договір страхування укладається виключно в електронній формі; договір складається з: публічної частини (загальні умови страхового продукту), індивідуальної частини (страховий поліс). Водночас, відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель: процедура закупівлі завершується укладенням договору про закупівлю; оплата здійснюється на підставі укладеного договору; органи Казначейства здійснюють оплату з урахуванням вимог, зокрема, частини другої статті 7 Закону. При цьому, відповідно до Закону про ОСЦПВ: страхова премія сплачується до або під час укладення договору страхування; без сплати премії договір фактично не виникає (не вноситься до бази МТСБУ). Таким чином, на практиці виникає колізія: для укладення договору страхування необхідна попередня оплата, але для здійснення оплати необхідний укладений договір про закупівлю. Додаткові аспекти Закон про ОСЦПВ не передбачає укладення окремого «договору про закупівлю», а оперує виключно категорією «договору страхування». Модель страхування передбачає 1 поліс на 1 транспортний засіб, що унеможливлює пряме застосування стандартної договірної моделі закупівель. Виникають ризики: неможливості оплати через Казначейство; порушення строків; визнання закупівлі такою, що проведена з порушенням. Просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи підлягає укладенню окремий договір про закупівлю при закупівлі послуг ОСЦПВ, чи таким договором вважається договір страхування (публічна частина + поліс)? Який правомірний механізм здійснення оплати страхової премії, з урахуванням того, що: оплата має бути здійснена до або під час укладення договору страхування; відсутній укладений договір про закупівлю на момент оплати? Чи можливе застосування положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України (поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення) у сфері публічних закупівель у даному випадку? Яким чином замовнику формувати та оприлюднювати договір у складі тендерної документації, враховуючи, що: публічна частина договору (умови страхового продукту) є індивідуальною для кожного страховика; використання умов конкретного страховика може створювати дискримінаційні умови? Чи правомірно здійснювати закупівлю одним лотом для декількох транспортних засобів, якщо страхування фактично оформлюється окремими полісами на кожен транспортний засіб? Який порядок оприлюднення договору в ЕСЗ (Prozorro): у вигляді електронного документа, чи допускається оприлюднення скан-копії?
Відповідь
24.03.2026 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
480 / 493
Під час публікації 23.03.2026 через майданчик Smarttender звіту про укладений договір без використання електронної системи згідно пп. 13 п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженої постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), виникла неочікувана проблема щодо неможливості публікації цієї закупівлі у зв'язку з виключенням технічної можливості обрати таку підставу для публікації, як з'ясувалося пізніше, згідно технічного завдання ДП "ПРОЗОРРО" підставу для укладення договору згідно пп.13 п.13 виключено в зв'язку з втратою чинності постанови КМУ № 1314 від 18.10.2025. З цим я категорично не згоден, так як пп.13 п.13 в редакції Постанови КМ № 1314 від 18.10.2025 - діяв до 1 березня 2026 року лише саме в редакції вищезазначеної постанови, а не втратив чинність з цієї дати. Отже постає питання щодо правомочності виключення технічної можливості ДП "ПРОЗОРРО" оприлюднення звіту про укладений договір згідно пп.13 п.13.
Відповідь
24.03.2026 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
493 / 491
Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації просить надати роз’яснення щодо практичного застосування змін до настанови з визначення вартості будівництва, зокрема положень абзацу третього пункту 5.1. Відповідно до зазначеної норми, для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі замовник повинен оприлюднювати: відомість обсягів робіт, відомість ресурсів без цін та затверджену проектну документацію Звертаємо увагу, що попередня редакція передбачала альтернативність (або), тоді як чинна редакція встановлює обов’язковість оприлюднення всіх вищезазначених складових. У зв’язку з цим виникли практичні труднощі щодо виконання вимоги про оприлюднення затвердженої проектної документації, а саме: 1. Значний обсяг проектної документації. У більшості випадків проектно-кошторисна документація на об’єкти (зокрема капітальні ремонти) складається з великої кількості томів (10 і більше), включаючи креслення великих форматів (А3 та більше), що ускладнює або унеможливлює їх повне сканування стандартними технічними засобами. 2. Питання інтелектуальної власності. Розробники проектної документації (проектні організації) висловлюють застереження щодо розміщення повного комплекту проекту у відкритому доступі, з огляду на можливі порушення прав інтелектуальної власності та використання унікальних проектних рішень третіми особами. 3. Настановою передбачено, що відомість ресурсів оприлюднюється без цін, що спрямовано на недопущення розкриття вартісних показників, закладених на стадії проектування. Водночас у разі оприлюднення повного комплекту проектної документації фактично відбувається розкриття всіх цін на ресурси, вартості робіт, показників кошторису та інших вартісних параметрів, що прямо суперечить вимозі щодо оприлюднення відомості ресурсів без цін та нівелює її зміст. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Що саме слід розуміти під «затвердженою проектною документацією» в контексті абзацу третього пункту 5.1 настанови: чи йдеться про повний комплект проектної документації (усі томи, креслення, пояснювальні записки тощо), чи допускається оприлюднення її скороченого складу (наприклад, лише кошторисної частини, загальних пояснювальних записок, основних креслень тощо)? 2. Чи допускається, з урахуванням технічних обмежень, оприлюднення проектної документації частково, із зазначенням у тендерній документації інформації про можливість ознайомлення з повним комплектом за місцезнаходженням замовника, якщо так, то яку саме частину? 3. Чи буде вважатися порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та ціноутворення в будівництві включення до тендерної документації положення про те, що учасники можуть ознайомитися з повним комплектом затвердженої проектної документації за адресою замовника за попереднім зверненням? 4. Яким чином замовнику забезпечити баланс між виконанням вимоги щодо оприлюднення проектної документації та дотриманням прав інтелектуальної власності розробників проекту? 5. Яким чином замовнику діяти, коли з одного боку необхідно оприлюднювати відомість ресурсів без цін, з іншого — оприлюднення проектної документації призводить до повного розкриття цих цін? 6. Чи може вважатися виконанням вимоги щодо оприлюднення затвердженої проектної документації оприлюднення позитивного експертного звіту (висновку) за результатами експертизи проекту, який містить реєстраційні номери проектної та кошторисної документації, зареєстровані на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва? 7. З урахуванням того, що замовник затверджує розпорядчим документом (наказом) саме зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва на підставі експертного висновку, чи буде достатнім для виконання вимоги настанови оприлюднення зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва. Будемо вдячні за надання офіційного роз’яснення з метою належного та правомірного застосування зазначених норм у практичній діяльності замовника.
Відповідь
23.03.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
577 / 534
1. Поточна ситуація та потреба: «Центр надання соціальних послуг» (ЦНСП) має у своєму складі два стаціонарні відділення для цілодобового перебування підопічних. Розрахункова потреба у фінансуванні закупівлі хліба становить 40 000 грн на місяць. 2. Джерела фінансування: Основним джерелом покриття витрат на харчування є кошти спеціального фонду, що надходять від Головного управління Пенсійного фонду України (ПФУ) у вигляді 75% перерахованих пенсій підопічних стаціонарів. Зарахування коштів на реєстраційний рахунок установи відбувається щомісяця по мірі виплати пенсій. 3. Вибір процедури закупівлі: Оскільки річна сума видатків за даним кодом предмета закупівлі (ДК 021:2015: 15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) перевищує встановлений поріг у 100 тисяч гривень, закупівля має здійснюватися шляхом проведення процедури «Запит ціни пропозиції» через електронний каталог (Prozorro Market) згідно з Постановою №1178. Як зареєструвати договір в казначействі на всю суму договору якщо коштів по суті немає вони перераховуються помісячно?. чи можна скористатися п. 15 особливостей ? Дякуємо.
Відповідь
19.03.2026 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
619 / 645
За посилання https://blog.zakupivli.pro/pryami-oboronni-zakupivli-shho-mozhna-kupuvaty-bez-tenderiv-za-postanovoyu-%e2%84%96-1275-z-urahuvannyam-zmin-%e2%84%96-215-vid-2025/ опубліковано статтю Прямі оборонні закупівлі: що можна купувати без тендерів за Постановою № 1275 (з урахуванням змін № 215 від 2025) в якій у розділі Принципи та обмеження прямих закупівель за Постановою № 1275 зазначено, що “Постанова № 1275 встановлює порогові суми і категорії, що визначають, коли оборонний замовник має проводити закупівлю через електронну систему, а коли може укласти прямий договір. Ключові принципи такі: 1. Порогові суми для оборонних закупівель: Якщо вартість закупівлі до 200 тис. грн для товарів і послуг, або до 1,5 млн грн для робіт, застосування електронної системи не вимагається. Це означає, що такі відносно невеликі закупівлі можуть здійснюватися без проведення відкритих торгів, чи процедури спрощеної закупівлі. Відповідно, прямі договори є типовим шляхом придбання для потреб оборони на суми, менші зазначених порогів. Замовнику не потрібно навіть звітувати в Prozorro про такі договори на суму до 200 тис. грн​.”. Крім цього, за посиланням https://blog.zakupivli.pro/kategoriyi-tovariv-robit-i-poslug-dozvoleni-dlya-pryamyh-dogovoriv/ у абзаці другому пункту 1 цієї статті зазначено “Таким чином, закупівлі нижче 200 тис. грн для товарів/послуг (або нижче 1,5 млн грн для робіт) фактично завжди здійснюються прямим договором. Жодного звіту про такий договір під час воєнного стану публікувати не потрібно​, хоча замовник може зафіксувати цю закупівлю у себе внутрішнім документом. ”. Приймаючи до уваги вищезазначене, прошу надати роз'яснення щодо відповідності інформації, яка оприлюднена у цих публікаціях вимогам встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”.
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2