Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
16.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
79 / 77
Замовником за результатами проведення відкритих торгів з особливостями укладено договір про закупівлю робіт з капітального ремонту парку, до складу якого входять роботи з улаштування мосту. Під час виконання робіт було виявлено необхідність коригування проєктної документації. Унаслідок коригування передбачається суттєва зміна конструктивного рішення мосту, зокрема: змінюються несучі та інші конструктивні елементи мосту; збільшується загальна вага конструкції; передбачається використання іншого виду та/або марки металу; фактично первісне конструктивне рішення мосту замінюється новим. При цьому функціональне призначення мосту, місце його розташування та об’єкт будівництва не змінюються. Згідно з попередніми розрахунками, вартість мосту після коригування проєктної документації буде меншою, ніж вартість, передбачена початковим проєктом та договірною ціною. Загальна сума договору про закупівлю не збільшуватиметься. Договірна ціна за основним договором є твердою. У зв’язку із зазначеним просимо надати роз’яснення щодо таких питань: Чи може замовник після затвердження скоригованої проєктної документації внести зміни до чинного договору про закупівлю шляхом укладення додаткової угоди на підставі підпункту 3 пункту 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, як покращення якості предмета закупівлі, якщо загальна сума договору не збільшується, але конструктивне рішення мосту змінюється майже повністю? Чи може суттєва зміна конструктивного рішення окремої складової об’єкта будівництва вважатися покращенням якості предмета закупівлі, якщо функціональне призначення, місце розташування та основні експлуатаційні характеристики об’єкта не змінюються, а його вартість зменшується? Чи допускається одночасне застосування підпунктів 1 та 3 пункту 19 Особливостей №1178, а саме: зменшення обсягів робіт, передбачених початковою проєктною документацією, та включення до договору змінених обсягів і конструктивних рішень відповідно до скоригованої проєктної документації без збільшення загальної суми договору? Якщо внесення таких змін до чинного договору не допускається, чи можуть роботи з улаштування мосту за скоригованою проєктною документацією бути закуплені у чинного підрядника без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 8 пункту 13 Особливостей №1178 як додаткові роботи, пов’язані з предметом закупівлі основного договору, за умови дотримання обмеження щодо строку та вартості таких робіт? Чи можуть роботи вважатися додатковими у розумінні підпункту 8 пункту 13 Особливостей №1178, якщо вони не лише доповнюють первісні обсяги, а частково або повністю замінюють роботи за початковим конструктивним рішенням мосту? Яким чином у такому разі визначати вартість додаткових робіт та дотримання обмеження у розмірі 50 відсотків ціни основного договору: за повною вартістю робіт за новим конструктивним рішенням чи за різницею між вартістю виключених і нових робіт? Якщо зазначені роботи не можуть бути оформлені шляхом внесення змін до чинного договору та не відповідають поняттю додаткових робіт, чи повинен замовник зменшити обсяги робіт за чинним договором і провести нові відкриті торги з особливостями на виконання робіт з улаштування мосту за скоригованою проєктною документацією? Які документи повинні підтверджувати правомірність обраного замовником рішення, зокрема чи достатньо скоригованої проєктної документації, позитивного експертного звіту, висновків проєктної організації та авторського і технічного нагляду, дефектного акта, порівняльної відомості обсягів робіт і відповідного обґрунтування замовника? Просимо надати узагальнену рекомендацію щодо правомірного алгоритму дій замовника у наведеній ситуації.
Відповідь
15.07.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
230 / 247
У звʼязку з необхідністю правильного розуміння та однакового застосування законодавства у сфері публічних закупівель прошу надати розʼяснення щодо застосування положень ЗУ «Про публічні закупівлі», Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанови КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року).Питання стосуються застосування зазначених нормативно-правових актів під час укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» та спрямовані на забезпечення однакового розуміння і застосування відповідних норм законодавства.Водночас аналіз зазначених нормативно-правових актів не дає можливості однозначно встановити, чи покладає законодавство на замовника обовʼязок визначати ціну договору, відмінну від ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору лише з підстави, що такий переможець не є платником ПДВ.З огляду на це прошу надати офіційне розʼяснення щодо наведених нижче питань.1.Чи правильно розуміти, що станом на квітень 2024 року порядок укладення договору за результатами закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» визначався Постановою КМУ № 822 від 14.09.2020, з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178? 2.Чи правильно розуміти, що відповідно до пункту 66 Порядку № 822 умови договору про закупівлю, у тому числі ціна договору, не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників та/або пропозиції переможця відбору? 3.Пунктом 66 Постанови КМУ від 14.09.2020 № 822 (у редакції станом на квітень 2024 року), передбачено, що умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.У зв’язку із цим прошу роз’яснити: чи означає наведена норма, що замовник не вправі в односторонньому порядку визначити іншу договірну ціну, ніж запропонована переможцем відбору; чи покладає наведена норма на замовника обов’язок зменшувати договірну ціну, чи лише передбачає можливість такого зменшення у випадку «без зміни обсягу». 4.Чи передбачали Закон України «Про публічні закупівлі», Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 та Постанова КМУ від 14.09.2020 № 822 (у редакціях станом на квітень 2024 року) норму, яка прямо покладала на замовника обов’язок визначати ціну договору, відмінну від ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору, виключно з тієї підстави, що переможець є неплатником податку на додану вартість? 5.Чи правильно розуміти, що якщо переможцем закупівлі виду «Запит (ціни) пропозицій» визначено суб’єкта господарювання, який не є платником ПДВ, то зазначення у договорі слів «без ПДВ» є відображенням податкового статусу постачальника та, саме по собі, не свідчить про необхідність зміни ціни договору? 6.Чи передбачало законодавство у сфері публічних закупівель станом на квітень 2024 року, що сам по собі статус переможця закупівлі як неплатника ПДВ є достатньою правовою підставою для зміни (перерахунку) запропонованої ціни, зазначеної у пропозиції переможця відбору, під час укладення договору про закупівлю? 7.Чи правильно розуміти, що у разі визначення переможцем відбору суб’єкта господарювання, який не є платником ПДВ, зазначення у договорі про закупівлю слів «без ПДВ» за умови, що ціна договору не відрізняється від пропозиції переможця відбору, не суперечить вимогам пункту 66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою КМУ № 822 (у редакції станом на квітень 2024 року)? 8.Чи передбачали Закон України «Про публічні закупівлі», Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022 та Постанова КМУ № 822 від 14.09.2020 (у редакціях станом на квітень 2024 року), що у разі визначення переможцем відбору субʼєкта господарювання, який не є платником ПДВ, замовник повинен визначати договірну ціну шляхом віднімання від цінової пропозиції такого переможця суми, еквівалентної податку на додану вартість?
Відповідь
15.07.2026 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
19 / 18
Пунктом 10 Розділу XIV ЗУ "Про публічні закупівлі" від 27 травня 2026 року № 4888-IX внесено зміни до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, відповідно до яких "Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін)". Вказана норма набула чинності 24.06.2026 р. Разом з тим, Розділ XIV ЗУ "Про публічні закупівлі" від 27 травня 2026 року № 4888-IX містить пункт 7 наступного змісту: "Положення пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII". Чи означає це на практиці, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків щодо кожного окремого випадку збільшення ціни застосовується до правовідносин, які виникли ще до набрання чинності ЗУ "Про публічні закупівлі" від 27 травня 2026 року № 4888-IX? Іншими словами, чи може вважатися правомірним збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків щодо кожного окремого випадку збільшення ціни а одиницю товару (а не від ціни за одиницю товару, визначеної у договорі), якщо таке збільшення відбулося у 2024 році?
Відповідь
09.07.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
262 / 286
З 01.07.2026 внесено зміни до сфери публічних закупівель у частині планування закупівель з ПДВ. На початку року замовнику затверджено кошторисні призначення за певним кодом ДК 021:2015 у розмірі до 100 тис. грн (наприклад, 90 000 грн з ПДВ). Керуючись вартісними порогами, замовник здійснює закупівлі шляхом укладення договорів без використання електронної системи (звітування). Оскільки на етапі планування невідомий податковий статус майбутнього контрагента, замовник публікує рядок плану з урахуванням ПДВ. У разі укладення договору з ФОПом без ПДВ фактична сума договору є меншою за заплановану очікувану вартість. Внаслідок цього в межах одного коду ДК 021:2015 виникає залишок невикористаних кошторисних призначень. Для подальшого використання цього залишку коштів на ту саму потребу замовник змушений створювати новий рядок плану, знову закладаючи в нього ПДВ. Технічно в електронній системі Prozorro сукупна сума таких планових рядків за рік починає перевищувати 100 тис. Грн. (наприклад, становить умовні 105 000 грн.), хоча реальний обсяг видатків за кошторисом та загальна сума укладених договорів не перевищує 90 000 грн. 1. Щодо визначення виду закупівлі: Чи зобов’язаний замовник у вищевказаній ситуації проводити відкриті торги, якщо сукупна сума створених у річному плані рядків (з ПДВ) протягом року перевищила 100 тис. грн., але кошторис за цим кодом ДК 021:2015 та фактична сума укладених за рік договорів становлять менше 100 тис. грн.? 2. Щодо орієнтиру для контролю вартісних порогів: На який показник повинна орієнтуватися Уповноважена особа замовника для правомірного вибору виду закупівлі в умовах нових правил: на сукупну суму річних планів у системі Prozorro - очікуваних вартостей (із ПДВ), чи на фактичний обсяг виділених кошторисних призначень, чи на суму укладених договорів? 3. Щодо правового статусу залишку: Як замовнику технічно та юридично правильно використовувати залишок кошторисних призначень, що утворився внаслідок укладення договору з неплатником ПДВ, якщо потреба за цим кодом ДК 021:2015 є безперервною і кошти мають бути витрачені виключно в межах цього предмета закупівлі, а не використовувати його на інші потреби в межах КЕКВ?
Відповідь
06.07.2026 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
178 / 193
ЗВЕРНЕННЯ З метою дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі та уникнення порушень під час внесення змін до енергосервісних (ЕСКО) договорів, просимо надати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час коригування ціни Договору, з наступних питань: 1. Яким нормативно-правовим актом чи методичними рекомендаціями слід керуватися Замовнику державної установи (далі - Замовник) під час внесення змін до Енергосервісного Договору, який укладено у вересні 2022 року ? 2. Що може бути базою для коригування на момент самого коригування ціни Договору? 3. Чи можна застосовувати пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на вересень 2022 року) при коригуванні ціни Енергосервісного Договору? 4. Чи потрібно при внесення змін до Договору на підставі зазначеного пункту, виконати три обов’язкові умови: Умова 1: Наявність формульного порядку в договорі; Умова 2: Офіційне документальне підтвердження, яке саме; Умова 3: Пропорційність змін. Ціна у договорі може змінюватися лише пропорційно до зміни самого показника? 5. Чи можуть змінюватись умови договору з урахуванням індексу споживчих цін? 6. Чи вважається зміна (зростання) тарифів на енергоносії підставою для автоматичного збільшення суми виплат на користь Виконавця за договором енергосервісу? 7. Чи є правомірним, з погляду бюджетного законодавства, одночасне застосування індексу споживчих цін (або курсу валют) та зміни тарифів на енергоносії до однієї й тієї ж суми виплат, оскільки це призводить до кумулятивного (подвійного) зростання вартості договору? Заздалегідь вдячні за Вашу відповідь! З повагою, уповноважена особа управління освіти Дубенської міської ради Юлія ПАХАЛЮК Тел.0992951215
Відповідь
Міністерство економіки
та довкілля України
01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2