|
|
08.04.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати офіційне роз’яснення щодо можливості реалізації готової продукції, виробленої у попередньому році, за ціною нижче її собівартості (ціни придбання), у контексті участі у публічних закупівлях.
Зокрема, просимо надати роз’яснення з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також положень постанови Кабінету Міністрів України № 861 від 02.08.2022 «Про затвердження порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів».
Просимо роз’яснити:
чи допускається реалізація такої продукції за ціною нижче собівартості при участі у процедурах закупівель;
чи впливає рівень ціни реалізації на підтвердження ступеня локалізації виробництва;
які можливі обмеження, ризики або підстави для відхилення тендерної пропозиції у такому випадку;
чи існують додаткові вимоги до документального підтвердження локалізації у випадку реалізації продукції за зниженою ціною;
якою є відповідальність виробника у випадку, якщо продукція була реалізована виробником дилеру, а дилер у подальшому здійснює її продаж за ціною нижче собівартості, зокрема в частині дотримання вимог щодо локалізації виробництва.
Будемо вдячні за надання офіційної позиції та практичних рекомендацій щодо застосування зазначених норм.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 259/2023, 681/2023, 14/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=ea669a06-3e6f-4647-9ee9-c9ad1dd35a77&showMenuTree=true
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=847abf0c-50a9-4f31-975f-0910ee616535&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/inforez/Details?id=1355cad5-725f-434f-b017-a15f2af76993&lang=uk-UA
|
|
|
19.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У межах застосування законодавства у сфері оборонних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення співвиконавців у договорах, предметом яких є постачання товарів.
Йдеться про ситуацію, коли учасник оборонної закупівлі є виробником складного технічного виробу та постачає його державному замовнику у сфері оборони за договором постачання товару. У процесі виробництва такого виробу учасник закуповує окремі специфічні деталі, вузли або складові частини у інших суб’єктів господарювання на підставі звичайних договорів поставки. Такі контрагенти виготовляють окрему деталь або вузол, однак не є сторонами договору із державним замовником, не здійснюють постачання готового виробу замовнику та не мають прямих договірних зобов’язань перед ним.
У зв’язку з цим виникає питання, чи поширюються положення законодавства щодо залучення співвиконавців (субпідрядників) на договори оборонних закупівель, предметом яких є саме постачання товару, а не виконання робіт чи надання послуг. Також потребує роз’яснення, чи вважається співвиконавцем у такому договорі суб’єкт господарювання, який виготовляє окрему специфічну деталь або вузол до складу кінцевого виробу та продає її учаснику, але не виконує частину зобов’язань безпосередньо перед державним замовником.
Окремо просимо роз’яснити, чи є визначальним для віднесення особи до співвиконавців факт виконання частини зобов’язань саме за договором із державним замовником, а не сам факт виготовлення складової частини товару. Крім того, у випадку коли учасник закуповує різні складові частини у декількох виробників, чи існує обов’язок зазначати всіх таких контрагентів як співвиконавців у межах процедури оборонної закупівлі. Також просимо роз’яснити, чи може незазначення постачальників окремих деталей як співвиконавців у договорі постачання товару бути підставою для відхилення пропозиції або визнання порушення законодавства у сфері оборонних закупівель.
Просимо надати позицію щодо критеріїв, які дозволяють відмежувати звичайних постачальників комплектуючих від співвиконавців у договорах оборонних закупівель на постачання товарів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору) визначено статтею 33 Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість.
Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору). У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору).
Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .
|
|
|
17.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання: в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося надання Довідки довільної форми про наявність транспорту для доставки товару. Така довідка може подаватися у будь-якій формі, але повинна містити інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, із зазначенням чи є такий засіб власним або залученим на інших правових підставах. Також в оголошенні вимагалося надання копії чинного договору оренди, надання послуг, лізингу, тощо.
У Довідці про наявність транспортних засобів Учасником зазначено інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер та зазначено, що такий ТЗ залучено на підставі договору позички. Однак учасником не надано договору позички на заявлений у довідці транспортний засіб, обов’язкова наявність якого (копії договору позички) вимагалася Замовником в оголошені про проведення спрощеної закупівлі
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, відсутність документа, що підтверджує право користування учасника заявленим ним транспортним засобом , якщо такий вимагався Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
У додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Технічні вимоги» (пункт 6) Замовником вимагалося надати вичерпну інформацію про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником. Між тим, Учасником у власній довідці не надано такої інформації. У таблиці запропонованого товару Учасником не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо такий учасник не надав вичерпної інформації про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником ?
Діючими нормами законодавства, а саме, п.11 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі) визначено, що Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Також, пунктом 13 цієї ж статті Закону передбачено, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регламентують правовідносини у даній сфері (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі), прошу надати роз’яснення:
Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого не містить вичерпної інформації про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником та не містить документа, що підтверджує право користування учасника заявленим ним транспортним засобом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 11/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a3f7e015-a6bd-4854-a308-f1256846114e?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
04.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 (далі – Постанова 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (далі – Особливості), зокрема пункт 28 доповнено новим абзацом 9, у зв’язку з чим визначено абзаци дев’ятий — дванадцятий вважати відповідно абзацами десятим — тринадцятим.
Відповідно до абзацу 11 пункту 28 Особливостей перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.
До змін від 31.01.2026 ця норма визначалась за абзацом 10 пункту 28 Особливостей, проте як наведено вище змістилась.
Згідно з останнім абзацом пункту 44 Особливостей (поточної редакції) відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту.
Цей припис стосується саме додатку з переліками документів або інформації, що виділяються тепер абзацом 11 пункту 28 Особливостей. Поряд з цим змін в останній абзац пункту 44 Особливостей не внесено Постановою 112 і цього не посилання з абзацу 10 на абзац 11. Тим самим поточна редакція останнього абзацу пункту 44 Особливостей визначає посилання на норму, яка не стосується суті самої норми.
Враховуючи викладене, яким чином читати чи так би мовити кваліфікувати положення останнього абзацу пункту 44 Особливостей? Чи це просто забули внести зміну? Чи враховуючи припис виділений у Постанові 112, за яким абзац 10 слід вважати абзацом 11, в нормі останнього абзацу пункту 44 Особливостей читати абзац 10 пункту 28 Особливостей як абзац 11 пункту 28 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
28.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони.
Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару.
Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника.
При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника.
У разі участі заявника у процедурі закупівлі:
• заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі;
• виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником;
• замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони;
• у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника;
• товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі.
У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника?
2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам?
3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції?
4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону?
5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?
|
|
Відповідь
|
|
При цьому, зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно інформативний та рекомендаційний характер.
|