|
|
06.01.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИМОСТОБУД» активно приймає участь у піблічних закупівлях та виконує роботи з будівництва/капітального ремонту/реконструкції об'єктів різного рівня складності та класу наслідків. У період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення під час здійснення закупівель ми керуємося Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зі змінами відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Відповідно до п. 1 Статті 41 Закону: "Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.»
На етапі подачі тендерної пропозиції та підписання договору Підряднику необхідно здійснити моніторинг ринку та визначити матеріали, які зобов’язується використовувати та поставити на об’єкт для виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. Визначені матеріали погоджуються з замовником та оформлюєтся додаток до договору, що має містити інформацію про ціни на матеріальні ресурси, а саме: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. У зв’язку з сьогоднішньою ситуацією в країні та на ринку, в процесі виконання робіт можуть виникнути ситуації, коли постачальник не може поставити матеріали визначеної країни походження в додатку, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. В результаті Підрядник буде вимушений закупити аналогічний товар іншої країни походження. Дана зміна не призведе до зміни назви матеріалу, його кількості та ціни, тобто керуючись п.7 ст. 41 Закону не є істотною умовою договору та причиною внесення змін до договору про закупівлю, про ціни на матеріальні ресурси та коригування проектно-кошторисної документації.
Тому, звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення та механізм дій підрядника в наступних питаннях:
1. Чи зобов’язаний підрядник купувати матеріали саме тієї країни походження, яка визначена в додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси?
2. Чи потрібно вносити зміни до договору та додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у випадку зміни країни походження товару, без зміни назви, кількості та ціни на нього?
3. Чи повинен підрядник надавати підтвердження країни походження матеріалів та обладнання при здачі актів виконаних робіт Замовнику та в якому вигляді?
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07
|
|
|
03.12.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент є замовником будівельно-монтажних робіт на об’єктах, які споруджуються із залученням бюджетних коштів та, відповідно, при роботі з кошторисною документацією на всіх етапах будівництва керується Настановою з визначення вартості будівництва (далі – Настанова), затвердженою Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 року.
Відповідно до п. 5.31 Настанови у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі виключно за твердої договірної ціни можуть враховуватися кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються.
Згідно п. 4.40 Настанови кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування:
1) Збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат;
2) Збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.
Тобто, за твердої договірної ціни у замовника є можливість компенсувати витрати підрядника на додаткові будівельно-монтажні роботи за рахунок коштів на покриття ризиків у разі їх включення до ціни пропозиції учасника.
За динамічної договірної ціни відповідно до умов Настанови підрядник може включити до ціни своєї пропозиції тільки кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, які призначені для відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією.
Питання постає в тому, за рахунок яких коштів за динамічної договірної ціни компенсувати підряднику витрати на додаткові роботи, враховуючи що під час капітального ремонту та реконструкції будівель в ході виконання робіт виникають роботи, які важко було передбачити на етапі проектування, наприклад роботи, які стали зрозумілими після проведення демонтажних робіт?
Водночас, варто зазначити, що проведення коригування проектно-кошторисної документації після виявлення не значних за обсягом та складністю додаткових робіт не є доцільним, враховуючи витрати часу, фінансових та інших ресурсів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 479/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7bac8fd7-92c3-44fe-8f41-a83942cddae0?lang=uk-UAОдночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q |
|
|
27.08.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство здійснило закупівлю з поточного ремонту на суму (140 тис. грн.). В проектно-кошторисній документації визначено кількість та вартість буд. матеріалів (фарба, шпаклівка, тощо). Зараз виникла необхідність придбати ще матеріали (своїми силами здійснити деякий поточний ремонт). Чи потрібно враховувати суми на вже використані буд.матеріали в складі виконаного поточного ремонту, щоб закуповувати в подальшому матеріали окремо? Тобто, матеріали, враховані в поточному ремонті, виділяються окремо - для визначення загальної суми по буд.матеріалам за рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 366/2024, 313/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6981391a-abb0-4b46-b026-01640c0607f8&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true
|
|
|
25.06.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! В тендерній документації на закупівлю капітального ремонту в додатку наведено локальні кошториси, крім того в проєкті договору зазначено, що підписанням договору підрядник підтверджує отримання всієї необхідної документації.
Проте в тендерній документації не надано ні проектно-кошторисну документацію, яка пройшла експертизу, ні дефектного акту. Підкажіть, будь ласка, чи має замовник закупівлі надати мати та надати таку документацію учасникові закупівлі, а також, які дії учасника, якщо в проектно-кошторисній документації він виявить помилки, зокрема те, що не всі матеріаои, необхідні для виконання капіталльного ремонту, включені у локальні кошториси?
Дякую за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 688/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4db5a469-603d-4788-84e1-db70d3fc8828&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПАТ «УКРНАФТА» висловлює повагу та звертається з наступним.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 4 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, чи містить законодавство у сфері публічних закупівель обмеження щодо можливості визначення замовником в межах однієї процедури відкритих торгів предметом закупівлі робіт зі спорудження більше ніж одного об’єкта будівництва, а саме спорудження трьох окремих свердловин, щодо кожної з яких розроблено окрему проектно-кошторисну документацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі в разі закупівлі робіт міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8c7ed4a9-cb29-4347-ab8e-f89436907709&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостеий здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями.
У свою чергу, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). Відповідно до Настанови об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Виходячи з вищезазначеного, визначення предмета та вартості закупівлі робіт здійснюється з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 та за об’єктом будівництва. При цьому під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі та коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі - роботи, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082.
Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними Законом.
З огляду на викладене та виходячи зі змісту Закону, Порядку та Особливостей, замовникові заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно, з урахуванням специфіки предмета, дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та мети Закону. Крім того, проведення однієї або декількох процедур закупівлі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 Особливостей та вартісних меж, встановлених Особливостями законодавством не обмежено.
|