|
Одеською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (далі – Одеська філія ДП «АМПУ») в рамках Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженних постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. №1178 (зі змінами) здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг.
Так, Одеською філією ДП «АМПУ» планується оголошення закупівлі товару: «запасні частини до транспортних засобів» за кодом ДК 021:2015 34330000-9 «запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів». Очікувана вартість закупівлі дорівнює 888 509,63 грн з ПДВ.
Серед переліку запасних частин до транспортних засобів, які планується закуповувати, зокрема, є автомобільні генератори (у кількості 4 од.), орієнтовна сумарна вартість яких дорівнює 155 тис. грн.
Відповідно до Переліку локалізованих товарів та згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами) під локалізацію підпадає: «Генераторні установки: дизель-генераторні установки, генераторні установки з двигуном із іскровим запалюванням, турбогенераторні установки».
Отже, не зрозуміло чи відносяться автомобільні генератори до товарів, які зазначені у Переліку згідно пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)?
А також постає питання, чи підпадає закупівля такого товару, із сумарною вартістю яка не перевищує 200 тис. грн, але очікувана вартість закупівлі, у складі якої планується закуповувати зазначений товар, перевищує 200 тис. грн під вимоги пп.2 п. 61 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992 (зі змінами)?
|
|
Відділ містобудування, архітектури, ЖКГ, благоустрою, інфраструктури Гайсинської міської ради (далі – Відділ) є бюджетною організацією та фінансується із місцевого бюджету Гайсинської територіальної громади.
Відповідно до ст.13, ст.20 Закону України № 922 – VIII редакція від 23.10.2024 року «Про публічні закупівлі» (із мінами) та ч. 10 Постанови КМУ «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) Відділом, для власних потреб, 06.01.2025 року було проведено відкриті торги з особливостями щодо придбання електричної енергії на 2025 рік за предметом закупівлі «Електрична енергія (без врахування вартості послуг з розподілу електричної енергії), код ДК 021:2015 – 09310000-5 Електрична енергія (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro: UA-2025-01-06-004850-a).
В результаті розгляду пропозиції ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (код ЄДРПОУ №41835359) встановлено, що пропозиція єдина та найбільш економічно вигідна на відповідність вимогам, встановленим умовами тендерної документації та законодавству України (Реєстр отриманих тендерних пропозицій UA-2025-01-06-004850-a).
За результатом торгів Переможцем було об’явлено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (код ЄДРПОУ №41835359) згідно Протоколу Відділа №18 від 15.01.2025 року.
З Переможцем ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (код ЄДРПОУ №41835359) було підписано Договір №ГА–136800 (далі – Договір) про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Відділом та ТОВ “ЕНЕРА ВІННИЦЯ” від 24.01.2025 р.
Прошу надати пояснення в термін, встановлений законодавством України, щодо зазначеного Договору, чи можна продовжити співпрацювати з ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» або припиняти (розривати) вище вказаний Договір в зв’язку з тим, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» Григоришин Костянтин Іванович 16.11.1965 року народження, включений до санаційного списку Ради національної безпеки та оборони України згідно з рішенням від 19.01.2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом президента України від 19 січня 2025 року №38/2025.
В разі відсутності повноважень для надання вище вказаної інформації, прошу вказати організацію чи установу, в компетенції якої є надання відповідної інформації.
Відповідь прошу надіслати на електрону адресу: [email protected]
|
|
ТОВ «Софтстем» є провідним постачальником обладнання для навчальних закладів, зокрема мультимедійного обладнання (код ДК 21: 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання), офісної техніки (код ДК 021:2015: 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина) тощо та планує брати участь у публічних закупівлях щодо постачання зазначеного обладнання по програмі «Нова українська школа» (далі – НУШ).
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2025 р. «Про субвенцію на Нову українську школу на 2025 рік (обладнання класів)» фінансування програми НУШ в 2025 р. відбувається в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility (постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 «Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility»). Вимогами статті 11 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29 лютого 2024 року (далі - Регламент) та статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - Рамкова угода) визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України (далі - План). Зокрема, поставки і матеріали, які фінансуються та закуповуються для виконання Плану України, повинні походити з прийнятних країн, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути отримані у жодній із таких країн або можуть підпадати під дію обмежувальних заходів ЄС. Переліком таких прийнятних країн визначено країни-члени Європейського союзу, країни-партнери з регіону Західні Балкани, Україну, Грузію та Молдову.
Проте, за наявними даними та на підставі багаторічного досвіду роботи на цьому ринку, наразі відсутні товари з категорій мультимедійного обладнання (інтерактивні панелі, інтерактивні дошки, проектори), офісної техніки (ноутбуки, комп’ютери, планшети тощо), які мають походження із зазначених країни (і що, відповідно, підтверджується Сертифікатом походження (Certificate of Origin), який видається Торгово-промисловими палатами). Всі товари вказаних категорій, як і переважної більшості споживчої електроніки, виробляються в країнах Азії (переважно, Китайській Народній Республіці), не залежно від країни реєстрації виробника та/або торгівельної марки.
Прохання надати роз’яснення, чи можливе постачання товарів зазначених категорій, походженням не з переліку прийнятних країн, в рамках реалізації субвенції на Нову українську школу на 2025 р. (обладнання класів)? Яким чином постачальник та/або замовник має підтвердити неможливість дотримання вимоги щодо походження матеріалів (товарів) з прийнятних країн для запобігання порушенням умов інструменту Ukraine Facility?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Статтею 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Статтею 190 ГК України зазначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Разом з тим відповідно до статті 191 ГК України встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України “Про ціни і ціноутворення” та іншими законами.
Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Згідно з частиною першою статті 12 та частиною першою статті 14 Закону про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Отже, ціни, які не підлягають державному регулюванню, відповідно до законодавства, зокрема ГК України і Закону про ціни і ціноутворення, визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін.
Своєю чергою, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів), щодо предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
При цьому замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер.
Водночас учасниками процедури закупівлі можуть бути особи, які подали тендерну пропозицію. Разом з тим згідно з пунктом 37 Особливостей оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною.
Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. При цьому замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п’ятої - дев’ятої, дванадцятої, шістнадцятої, абзацу першого частини чотирнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей.
Крім того, згідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених цим пунктом.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до завдань та повноважень Міністерства як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|