Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

З 23.10.2024 набув чинності Закон України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. В якому зазначено, що невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Так комунальне підприємство має на меті укласти договір на проведення робіт по капітальному ремонту даху нерухомого майна. Але договір передбачає, що всі матеріальні ресурси надаються комунальним підприємством (замовником), а підрядник виконує виключно роботу. Тобто ціна договору не включає вартість матеріальних ресурсів. Тому питання: 1. Чи необхідно в такому випадку надавати до договору документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси? 2. Якщо потрібно надавати, то як визначити ціну та інше, якщо матеріальні ресурси надавались волонтерськими організаціями, благодійною та просто допомогою від інших підприємств та фізичних осіб?

Відповідь

11.12.2024

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

1645 / 2014

п.10 ч.1 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) містить вимоги, щодо оприлюднення договору про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Варто зауважити, що вимоги п.10 ч.1 ст. 10 Закону мають неоднозначне тлумачення, а саме: відсутня визначеність у необхідності публікації договорів укладених, зокрема за результатами проведення закупівель товарів та послуг. Враховуючи зазначене вище, керуючись пунктом 13 ч.1 ст.9 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) прошу надати роз’яснення щодо виконання вимог п.10 ч.1 ст. 10 Закону, а саме: -Чи розповсюджується норма п.10 ч.1 ст. 10 Закону щодо оприлюднення договору про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі на всі договори укладені за результатами проведення закупівель (в тому числі на договори поставки та надання послуг). -Чи розповсюджується норма п.10 ч.1 ст. 10 Закону щодо оприлюднення договорів про закупівлю та всіх додатків до нього у машинозчитувальному форматі лише у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону. - Чи повинен машинозчитувальний формат (наприклад у форматі DOC (X)) мати цифрові підписи осіб, уповноважених на укладення договорів.

Відповідь

13.12.2024

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

1638 / 2007

Добрий день! Просимо проконсультувати, з наступного питання. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 та п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону «Про публічні закупівлі», далі – Закон, у річному плані та оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститися інформація про назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником… Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Згідно з абзацом 6 п. 13 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, далі – Порядок, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: коду та назви відповідно до Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - послуга з поточного ремонту або послуга з виконання науково-технічних робіт. За показником якої цифри Єдиного закупівельного словника замовник може зазначити код предмета закупівлі послуг з поточного ремонту, під час якого, здійснюються роботи, які за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника відрізняються між собою?

Відповідь

21.11.2024

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

1628 / 1921

Пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва у 2024 році дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків. У разі виявлення ознак невідповідності тендерної пропозиції учасника/переможця процедури закупівлі вимогам щодо ступеня локалізації, визначеним у тендерній документації, органи Держаудитслужби зазначає про це у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. інформує Мінекономіки про встановлення таких ознак невідповідності. Крім цього при Мінекономіки працює Комісія щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель, яка перевіряє законність встановлення відсотку локалізації. З метою недопущення порушень під час закупівель товарів які підпадають під вимоги наявності відсотку локалізації виробництва Прошу повідомити: 1. Чи виявлялись порушення вказаними органами у 2023-2024 роках. 2. Де у відкритому доступі можна ознайомитись з відповідними рішенням та переліком підприємств порушників та механізмів ступень локалізації яких не підтвердилась.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” (6.Щодо порядку моніторингу) та у запиті № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Отже, моніторинг закупівель, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою.Тому з питань здійснення контролю слід звертатись до Держаудитслужби.
Крім цього, зазначаємо, що діяльність і завдання комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель регулюються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (далі - Порядок) та Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія), затвердженим наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381.
Відповідно до підпункту 11 пункту 26 Порядку одним з основних завдань Комісії є: розгляд скарг щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, у зв’язку з неподанням документів, передбачених пунктом 4 зазначеного Порядку, невідповідності вимогам, визначеним пунктом 5 зазначеного Порядку, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. зокрема прийняття рішень щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, чи внесення до переліку товару не власного виробництва.
Також, результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва оприлюднені Мінекономіки на офіційному веб-сайті за посиланням: http://surl.li/hddvb

02.12.2024

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

1626 / 1995

На підставі положень Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається виключно між замовником (у данному випадку - Відділом освіти) та учасником за результатами проведення процедури закупівлі. З оголяду на дану норму, участь третьої сторони у такому договорі є неможливою. Чи можливий варіант прописати у договорі наступне положення: "В порядку та на умовах, визначених Договором «Про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією відділу освіти від « » 2021р. між комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 6 ( далі - ЗДО) та Відділом освіти, директор ЗДО доручає Відділу освіти здійснення платежів на виконання послуг. Організація процесу надання послуг, включаючи визначення строків, обсягів і вимог до їх виконання, здійснюється Замовником на підставі письмової заявки, поданої директором ЗДО, яка є обов’язковою для виконання Виконавцем. При цьому директор ЗДО, як кінцевий отримувач послуг, несе відповідальність за організаційні аспекти, пов’язані з реалізацією закупівлі, а також за контроль їх належного виконання." Чи правомірно в договорі закупівлі прописати зобов'язання та відповідальність Директора ЗДО, якщо він не виступає стороною у договорі.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2