|
30.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
До мене, як керівника Східного УКБ МОУ, надійшла пропозиція від юридичної особи, резидента України, здійснити реконструкцію будівель, що є власністю держави в особі Міністерства оборони України, за небюджетні кошти, про що укласти відповідні договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти. Відповідно до умов вказаних договорів потенційний виконавець реконструкції (далі - виконавець) зобов’язується виконати роботи із реконструкції об’єктів нерухомого майна згідно з проектно-кошторисною документацією та вимогами чинного законодавства. Для реалізації цього договору Міністерство оборони України передає, а виконавець приймає частину функцій замовника. На здійснення виконавцем переданих йому функцій замовника, він здійснює фінансування робіт із реконструкції зазначених у договорі об’єктів нерухомого майна за власні кошти. Право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, що підлягають реконструкції, внаслідок виконання цього договору не переходить до виконавця.
За вказаними договорами на проведення реконструкцію будівель під житло за небюджетні кошти не відбувається закупівля товарів, робіт чи послуг, а також державні кошти не витрачаються.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення, чи підпадають описані вище договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти під дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) та чи є необхідним проведення процедури закупівлі за цими договорами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі перевищує відповідні вартісні межі, визначені абзацами другим та третім статті 2 Закону.
Визначення поняття “замовник” наведено в пункті 9 статті 1 Закону.
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, визначених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому, якщо замовником не передбачається здійснення придбання та укладення договору про закупівлю в розумінні Закону, такі правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
У свою чергу, оскільки відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення механізмів інвестування та фінансування у будівництві та житлово-комунальному господарстві, із зазначеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|
|
20.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Наша підрядна організація виконує роботи по всій Україні. Якими чинними нормами керується Замовник і чи правий він , встановлювати у ТД у розділі «Документи, які підтверджують розрахунки за статтями витрат договірної ціни у відповідності до нацстандартів України ДСТУ» частку трудовитрат, від сумарних трудовитрат, що виконуються відрядженими робітниками нижче 75 % ( наприклад 50%, 10%, 8 %)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відділом шляхом проведення переговорної процедури закупівлі та укладено договір на постачання електроенергії, термін дії договору до 31.12.2021 року. В договорі встановлено обсяг постачання електроенергії та вартість за 1 кВт - 2,50 грн. (з ПДВ). В зв'язку зі зменшення ціна за 1 кВт, була укладена додаткова угода , в якій встановлено, що вартість за 1кВт складає 2,30 грн. з ПДВ. Однак у вересні від постачальника електроенергії надійшли рахунки за споживання електроенергії у серпні, з яких вбачається, що вартість за 1 кВт збільшилася на 40 %, Повідомлення щодо збільшення ціни за кВт та пропозиції щодо укладення додаткової угоди від Постачальника не надходило, натомість вони керуються комерційною пропозицією, що є додатком до договору постачання. На пропозиції Відділу (Замовника) укласти додаткові угоди Постачальник відмовляється і взагалі погрожує розірвати договір. Підскажіть будь-ласка чи є правомірною відмова Постачальника від укладення додаткових угод? І як саме вчинити, продовжувати сплачувати згідно ціни вказаної в договорі, чи сплачувати за новими цінами, однак чи не буде це порушенням, оскільки підстав у нас для цього немає, є лише довідка Торгово-промислової палати щодо підвищення цін на електроенергію у серпні 2021 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06,
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
18.03.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У грудні 2020 року Донбаська державна машинобудівна академія уклала договір на постачання е/енергії для студентських гуртожитків на 2021 рік. Процедура -"переговорна" за результатами двічі відмінених відкритих торгів. На момент укладення договору ціна за 1 кВт год була 0,90 коп. З січня 2021 року ціну збільшено до 1,68 грн., одночасно довелось зменшувати обсяг закупівлі. Остаточно цього обсягу закупівлі не вистачить до кінця року. Що робити у цьому випадку?
Проводити нові відкриті торги, які з великою долею йомовірності не відбудуться. Тому їх треба бути проводити двічі, а потім проводити переговорну процедуру. Або є більш простий шлях вирішення цієї проблеми?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
13.07.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Порядком здійснення допорогових закупівель, що затверджений Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" та Законом України "Про публічні закупівлі" не визначено, яким чином діяти замовнику у разі якщо:
1. Закупівлю було визнано такою, що не відбулася (дискваліфіковано усіх учасників або жоден учасник не прийшов)
2. Пропозицію подав лише учасник.
Прошу надати відповідь яким чином діяти у першому випадку: можна укласти договір та опублікувати звіт про укладений договір або ж проводити закупівлю доки вона не відбудеться?
У другому випадку: можна укласти договір з цим учасником, або ж визнавати закупівлю такою, що не відбулася та проводити процедуру знову?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися визначений статтею 31 та є вичерпним.
Згідно з частиною третьою повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.
При цьому, у разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій) повідомлення про відміну торгів оприлюднюється та надсилається усім учасникам електронною системою закупівель (далі – система) автоматично.
У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням системи (далі – допорогові закупівлі) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
Якщо на допорогову закупівлю подано більше однієї пропозиції, система активує єдиний модуль “Аукціон”. Якщо зареєстрований один учасник, то система автоматично переходить до процесу “Оцінка”, а закупівлі присвоює статус “Кваліфікація” (пункт 8.3 Порядку).
Відповідно до пунктів 9.1 та 9.3 Порядку замовник розглядає учасника допорогової закупівлі, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. Якщо пропозиція учасника відповідає умовам закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням. Наступним етапом закупівлі є підписання договору.
Водночас згідно з розділом 11 Порядку скасувати допорогову закупівлю може виключно замовник із зазначенням аргументованих підстав прийняття такого рішення. Якщо в момент закінчення прийому пропозицій жоден учасник не зареєстрував пропозицію, система автоматично присвоює закупівлі статус “Закупівля не відбулася”. У разі, якщо всі учасники закупівлі були дискваліфіковані, закупівля автоматично переводиться системою у статус “Закупівля не відбулася”.
Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|