|
|
11.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=58b82faf-586a-426d-b64e-c9f40c35e9f6&lang=uk-UAПравові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922).
Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
30.08.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго Дня! Під час дії правового режиму військового стану замовники в своїй діяльності керуються Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, де пунктом 15 визначено, що в замовника може виникнути додаткова потреба, тобто та, яку він не міг передбачити. А як бути з іншими випадками додаткових потреб, які раніше були наведені в листі Мінекономіки №вих. 3304-04/54160-06 від 03.09.2020? Чи є додаткове виділення коштів додатковою потребою та новим предметом закупівлі? Чи може замовник в своїй роботі керуватись вищевказаним листом Мінекономіки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 313/2023 та № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA
|
|
|
12.09.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань:
1. Якщо документи тендерної пропозиції не приймаються електронною системою закупівель після кінцевого строку їх подання, то Замовник теж не має права брати їх до уваги?
2. Чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції?
3. Чи мають документи, що видані іншими установами, а не Учасником та які подані останнім під час усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції, бути датовані до кінцевого строку тендерної пропозиції?
4. Чи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації?
Дякуємо за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 428/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c80fdc2f-d01f-4d33-9223-35eb3c49722b&lang=uk-UA
|
|
|
17.09.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наприкінці минулого року підприємством була здійснена закупівля послуг та укладено договір який діє з 01.01 до 31.12 поточного року.
Виходячи з вище викладеного прошу надати відповідь на наступне запитання:
Чи потрібно враховувати цю закупівлю в плані на поточний рік при закупівлі послуг за тим самим кодом ДК?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель та передують безпосередньому проведенню закупівель. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96 |
|
|
09.08.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Роз'ясність будь ласка стосовно яких додатків до ТД йдеться мова. Чи вважаються загально прийняті додатки до ТД, які публікувались до 23-х змін замовником разом із ТД (як для прикладу - Додаток 1 "Кваліфікаційні вимоги", Додаток 2 "Вимоги до переможця", Додаток 3 "Технічна специфікація", Додаток 4 "Проект договору", Додаток 5 "Форма тенедерної пропозиції", Додаток 6 "Лист згода на обробку персональних даних" і т.п.), саме ТИМ ПЕРЕЛІКОМ ДОКУМЕНТІВ, які повинен подати учасник в своїй ТП? Чи це повинен бути ОКРЕМИЙ ДОДАТОК саме з ПЕРЕЛІКОМ ДОКУЕНТІВ І ІНФОРМАЦІЇ? Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
|