|
|
08.05.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, підскажіть будь ласка, як взяти довідку з Єдиної бази даних про підприємства,щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та довідку що до учасника процедури закупівлі не застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 31/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4f4cc910-d2ad-41b7-864c-7c97aba81630&lang=uk-UA
|
|
|
11.07.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!!!!! Замовником було оголошено закупівлю робіт по Капітальному ремонту протирадіаційного укриття (сховища). Умови ТД передбачають, що учасник повинен надати у складі пропозиції довідки з обслуговуючих банків, де зазначена інформація про наявність в учасника відкритого рахунку в таких банківських установах та довідки з обслуговуючих банків про відсутність простроченої заборгованості по кредитах не раніше дати оголошення закупівлі. Дана вимога не стосується відкритих рахунків учасника в органах ДКСУ. У складі пропозиції Учасник надав довідку з банку, в якій зазначено, що в Учасника діючих кредитних договорів у відповідному банку немає. Чи буде дана довідка вважатися підтвердженням відсутності заборгованості за кредитами???? І чи буде така форма довідки відповідати вимогам тендерної документації????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 291/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8871288-2ffb-4b65-b1a0-06edd9a16474&lang=uk-UAПри цьому зазначаємо, що оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
03.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Чи існує в державі визначений порядок (алгоритм, інструкція) замовлення дослідно-конструкторської роботи за кордоном в інтересах ЗС України, при чому це питання можуть стосуватися розробки (модернізації) зразків озброєння та військової техніки, так і іншою необхідної продукції та послуг. Хто виступає Замовником? Тендерна ця процедура? Хто укладає Договір (контракт) на виконання ДКР віл держави?
Які Міністерства погоджують цей процес, надають дозвіли та контролюють? Хто і перед ким звітує відносно цього питання?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Шановний користувачу! Законом України “Про оборонні закупівлі” визначено головний орган у сфері планування оборонних закупівель, визначений Кабінетом Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику – Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Відповідно до Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819, основними завданнями Мінстратегпрому є участь у формуванні державної політики щодо провадження науково-дослідної, дослідно-конструкторської, виробничої, фінансової та іншої діяльності підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Мінстратегпрому, функціонування державного фонду розвитку базових і критичних технологій, підтримки інновацій в оборонно-промисловому комплексі та в інших галузях промисловості. Мінстратегпром відповідно до покладених на нього завдань розробляє разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук, галузевими науково-дослідними установами, підприємствами та організаціями, партнерами соціального діалогу державні цільові науково-технічні програми та інші стратегічні, програмно-планові документи у сфері оборонно-промислового комплексу і забезпечує їх реалізацію, зокрема: - виступає замовником науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт у сфері стратегічних галузей промисловості, оборонно-промислового комплексу; здійснює в межах повноважень координацію наукових досліджень в інтересах національної безпеки і оборони; - формує на основі пропозицій державних замовників і затверджує показники фінансування найважливіших науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, пов’язаних із створенням сучасних зразків озброєння і військової техніки, затверджує плани-графіки виконання цих робіт і здійснює контроль за реалізацією зазначених планів-графіків; - розробляє, узгоджує та реалізує в межах повноважень державні цільові програми у сфері створення озброєння і військової техніки, програми щодо збереження і розвитку виробничих потужностей, дослідно-експериментальної бази, випробувальних стендів, полігонів, інших об’єктів, призначених для забезпечення розроблення, випробувань і виробництва озброєння і військової техніки, високотехнологічної продукції цивільного і подвійного призначення, виготовленої організаціями оборонно-промислового комплексу, а також програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, затверджує плани-графіки створення інтегрованих науково-виробничих структур. Підсумовуючи зазначене рекомендуємо звернутися до Мінстратегпрому, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
08.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, яким чином державний замовник сфери оборони визначений в Постанові КМУ від 03.03.2021 №363 уповноважує підконтрольні йому органи на здійснення закупівель у відповідності до Постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275, чи повинен бути це наказ або розпорядження, чи є вимоги до виду документу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі) державні замовники у сфері оборони – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”. Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі служба державного замовника – суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Таким чином, військова частина, організація (установа, заклад) повинна належати до сфери управління державного замовника або бути структурним підрозділом державного замовника та відповідно отримати відповідні повноваження, наприклад шляхом видання відповідного наказу, розпорядження, доручення або іншого розпорядчого документа державного замовника.
|
|
|
04.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля Товару здійснюється відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт i послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення aбo скасування” зі змінами.
24 травня постановою № 597 Кабмін змінив Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою № 861 (далі — Порядок №861).
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:
1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:
у 2024 році - 20 відсотків.
Станом на проведення тендеру та укладання Договору ступінь локалізації виробництва була 20,99%, що відповідало вимогам законодавства.
Відповідно до п. 13 Порядку №861, Учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.
Виробник сповістив, що після тендеру та укладання договору суттєво змінилась вартість та питома вага імпортної сировини в складі собівартості товару, що призвело до зниження ступеню локалізації виробництва товару до – 16,99%.
Таким чином фактичнf калькуляціz собівартості буде не відповідати умовам Закону та закупівля товару буде здійснена з порушенням вимогам законодавства.
Який порядок дій необхідно здійснити Замовнику в такому випадку:
1. Відмовитись від товару та розірвати договір
2. Прийняти та оплатити товар з фактичною калькуляцією собівартості меншою ніж встановлений мінімальний рівень ступеню локалізації, що буде фактично незаконним витрачанням державних коштів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запитах №№ 624/2023, 527/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc9c63d0-13f5-45f2-8cd0-c3c7f2111946&lang=uk-UA
|