|
23.01.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Згідно п. 3 ч. 2 статті 22 та на підставі ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказується інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також технічна специфікація що містить опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Також згідно ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну марку, у разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтоване та містити вираз «або еквівалент».
Чи може замовник вказуючи у предметі закупівлі конкретну торгівельну марку, яка має певні якісні та технічні характеристики згідно інформації виробника, вказувати у технічних специфікаціях предмету закупівлі відмінні якісні та технічні характеристики ніж має ця конкретна торгівельна марка, яка вказана у предметі закупівлі. Тобто, у предметі закупівлі вказати конкретну торгівельну марку з виразом «або еквівалент», а у технічних специфікаціях предмету закупівлі вказати якісні та технічні характеристики згідно власних виробничих потреб, які відрізняються від якісних та технічних характеристик (згідно інформації виробника) конкретної торгівельної марки, вказаної у предметі закупівлі.
Предмет закупівлі 09210000-4 – код згідно єдиного закупівельного словника ДК 021:2015
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Водночас замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас згідно статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Крім того зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
22.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, розясніть як діяти, у листопадлі та грудні 2021р. було оголошено відкриті торги на закупівлю електроенергії на 2022р., 21.12.2021р. другі торги були відмінені у звязку із недостатньою кількістю учасників, переговорна процедура не проводилася через те, що сесія обласної ради не змогла вчасно виділити необхідні кошти, кошти були виділені тільки у січні 2022р., підкажіть чи можливо провести переговорну процедуру у січня 2021р з врахуванням 2 торгів які не відбулися у 2021р., чи потрібно знов починати з відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
19.11 2021 об'явлени відкриті торги по закупівлі електроенергії на 2022 рік на суму 253100 грн., які не відбулися ( подана тільки одна пропозиція), 20.12.2021 торги об'явлені вдруге на ту саму суму, вони теж не відбулися (подана тільки одна пропозиція) . Учасник в двох торгах ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ". Період подачі пропозицій в других торгах - 05.01.2022. 31.12.2021 заключена 20% додаткова угода до договору 2021 року на суму 32500 грн. Згідно пункту 2. статті 40 Закону "Про публічні закупівлі" замовник при відміні двох торгів проводить переговорну процедуру з вимогами, що не повинні відрізнятись від вимог тендерної документації відкритих торгів. В зв'язку з тим, що заключена 20% дод.угода, тепер нам потрібно зменшити суму договору на 2022 рік, інакше не вистачить кошторисних призначень на 2022 рік. чи не буде порушенням проведення переговорної процедури на суму меншу, ніж була об'явлена в торгах. Якщо так, то яким чином правильно провести переговорну процедуру, а потім зареєструвати договір (якою сумою) під кошторисні призначення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” (інформація про те, що під час здійснення переговорної процедури закупівлі може змінюватися очікувана вартість знаходиться в додатку 1 на стор. 1), запиті № 33/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UA
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
12.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Установа провела переговорну процедуру закупівлі електроенергії. Повідомлення про намір укласти договір закупівлі оприлюднено 30.12.2021 р. Який граничний термін укладання договору закупівлі?
Відповідно до ч. 7 ст. 40 Закону № 922 замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Однак у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті (нагальна потреба), а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування замовник має право укласти договір про закупівлю п’ять днів через з дня оприлюднення повідомлення про намір.
Відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 40 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема, непідписання договору про закупівлю у строк 20 днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Питання № 1. Тобто у випадку закупівлі електричної енергії договір можна укладати не раніше ніж через 5 днів, та не пізніше ніж через 20 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Питання № 2. Чи можна провести закупівлю електроенергії не за скороченою процедурою, та укласти не раніш ніж через 10 днів і не пізніш ніж через 35 днів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною сьомою статті 40 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 41 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, з огляду на вказані норми Закону, при закупівлі електричної енергії та послуг з її передання та розподілу шляхом застосування переговорної процедури закупівлі замовник має укласти договір про закупівлю у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів та не пізніше 20 календарних днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Непідписання договору про закупівлю у строк 20 календарних днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі електричної енергії, послуг з її передання та розподілу є підставою для відміни замовником такої процедури закупівлі.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
11.01.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Ми проводили Відкриті торги вибрали переможця, але прийшло оскарження від іншого учасника. Антимонопольний комітет задовільнив цю скаргу.Підкажіть чи можемо відмінити закупівлю в зв'язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг відповідно до частини першої статті 32 Закону.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|