|
|
15.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати розяснення з наступного питання:
Управлінням укладеного договір на закупівлю твердого палива учасникам АТО в травні 2016 року на суму 45 тис. грн., термін дії договору до 31.12.2016 У звязку з виділенням додаткових коштів до договору було внесено зміни шляхом укладення додаткової угоди, ціна договору збільшена до 70 тис. грн., потім до 164 тис. грн., в грудні 2016 виділено додаткові кошти в результаті загальна вартість закупівлі склала 214 тис. грн. Підписану угоду було передано до управління казначейства для реєстрації та взяття бюджетних зобовязань, однак, в управлінні казначейства було відмолвлено в реєстрації угоди з посиланням на те, що вартість закупівель перевищує 200 тис. і має проводитись тендер або на додатково виділені кошти (50 тис)необхідно укласти окремий договір.
Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
|
|
|
23.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Прошу Вашої допомоги у вирішенні питання подальшої закупівлі послуг з ремонтування офісної техніки. Була проведена закупівля UA-2017-04-11-002397-b. Запланована сума 300 тис. грн. Акцептована сума 77 тис. грн. Але в тендерній документації зазначалося що у зв'язку із тим, що кількісні характеристики виконуваних за цим Договором послуг неможливо передбачити наперед, сума договору буде складати 300 тис. грн. а тендер проводиться для визначення учасника, який зазначить меншу ціну за надання однієї послуги. Раніше на веб-порталі https://tender.me.gov.ua так постійно робилося - акцептувалася найменша ціна а договір укладався на визначену суму. Як тепер бути? - на майданчику https://my.zakupki.prom.ua при реєстрації договору відсутній рядок для зазначення суми договору. Зареєструвати договір з переможцем торгів на 300 тис. грн. технічно неможливо. Суми зареєстрованого договору у 77 тис. нам вистачить на 2 місяці а не на рік, як планувалося. Які можуть бути подальші кроки? Чи можливо зменшити заплановану суму закупівлі до 77 тис. грн., додати до Річного плану нову закупівлю на 122 тис. грн. з публікацією звіту про укладний договір та укласти з переможцем торгів прямий договір з аналогічними цінами за одну послугу? Чи можна розглядати 223 тис. як додаткові кошти?
З повагою
ГТК, НВ МТЗ ГТУЮ у Хм. обл. В. Зеноага
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 4/2017, 120/2017 та 608/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5e7aedc-f892-4307-a1f9-302216a74692&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2618221b-75b5-4ae8-8db0-30f5c3f0e7bf&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=409525f2-0f29-4ab3-af93-a89498b8e796&lang=uk-UA.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг предметом закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи потрібно зазначати його у додатку до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
10.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В грудні 2016 року було оголошено відкриті торги на закупівлю "Макарони, локшина, кускус і подібні борошняні вироби (макаронні вироби)". Ідентифікатор закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-08-002216-b. В тендерній документації вказано строки поставки товару – «січень – грудень 2017 року». Авторизований електронний майданчик zakupki.prom.ua не дає можливості вказати строки поставки словами, а лише датами. Тому при оприлюдненні закупівлі було визначено дати з 09.01.2017р. до 29.12.2017р., тобто, січень – грудень 2017 року. Ці дані відображаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі (п.7).
Процедура закупівлі була здійснення відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Аукціон відбувся 26.12.2016р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р. (терміни розгляду тендерних пропозицій не порушені, були відхилення тендерних пропозицій).
За результатами закупівлі укладено договір з ТОВ «Круг А» від 23.01.2017р. №3/ТК, договір укладено не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Головне управління Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі – Казначейство) відмовляє у реєстрації договірних зобов'язань за вказаним договором, мотивуючи це тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі у п.7 вказані строки поставки з 09.01.2017р., а повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р., тобто, пізніше, ніж вказаний початковий термін поставки.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України і строки поставки не є істотною умовою договору та регламентуються/уточнюються в договорі при його підписанні. Так у п.10.1 договору №3/ТК вказано, що «…договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017р…» і в договорі не зазначена умова щодо поставки товару з 09.01.2017р., бо при проведенні відкритих торгів замовник не має права використовувати умови ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Неможливо при оприлюдненні оголошення на проведення закупівлі точно визначити початкову дату поставки, бо під час проведення процедури існують ситуації, які можуть відтермінувати зазначену початкову дату, в тому числі:
- Подовження терміну розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів;
- Ненадання переможцем закупівлі документів, що повинен надати переможець на виконання статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Відмова переможця підписати договір і необхідність визначення іншого переможця;
- Надання скарги до Антимонопольного комітету України.
і при цьому ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Цивільним або Господарським кодексами України не заборонено укладання договору після встановлення в оголошенні початкової дати поставки.
Просимо надати відповідь з наступних питань:
- Чи можливо укладати договір за результатами закупівлі пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
- Чи має право Казначейство відмовити у реєстрації договірних зобов’язань за умови укладання договору з датою пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла. Учасником процедури закупівлі було оскаржено дії замовника до суду. В позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету, яким було визначено переможця процедури закупівлі. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити відповідачу укладати з переможцем процедури закупівлі договір про закупівлю. Суд задовольнив заяву позивача та ухвалою про забезпечення позову заборонив відповідачеві на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з цим, дана норма стосується порядку оскарження процедури закупівлі до органу оскарження, яким відповідно до підпункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону є Антимонопольний комітет України.
У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення, чи зупиняється перебіг строку для укладання договору, встановленого ч. 2 ст. 32 Закону, у разі оскарження процедури закупівлі до суду? Чи можливе укладання договору про закупівлю у разі скасування судом ухвали про забезпечення позову, яка перешкоджала його укладанню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Таким чином, перебіг строків зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
|