|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Керуючись п.11, 12, 13 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), просимо надати роз’яснення з такого питання.
В листі від 24.11.2016 р. N 3302-06/38090-06 Щодо застосування санкцій МЕРТ рекомендував замовникам при здійсненні закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" ураховувати вимоги Закону України "Про санкції" та Указу Президента від 17.10.2016 N 467/2016 "Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі – Санкції).
Наразі незрозумілими є такі моменти:
1) В якому розділі тендерної документації замовник повинен враховувати (встановлювати вимогу) зазначене рішення РНБО.
2) Яким чином повинен діяти замовник в разі, якщо він виявить, що до засновника(ів) та/або кінцевого(их) бенефіцара(ів) учасника процедури закупівлі застосовано Санкції.
Просимо надати відповіді на поставлені питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, який містить інформацію щодо встановлення вимог у тендерній документації. При цьому підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені у статті 30 Закону та є вичерпними.
|
|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
При проведенні допорогових закупівель визначено учасників-переможців щодо постачання товару та надання послуг, з якими за результатами закупівель укладено договори.
Надайте будь ласка роз'яснення чи можливо укладати з учасниками-переможцями допорогових закупівель додаткові угоди до 200,00 тис.гривень?
Дякую за оперативну відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону).
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Основні вимоги до договору про закупівлю визначені статтею 36 Закону. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.
Поряд з цим Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок), застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону (далі – допорогова закупівля) (пункт 1.1 Порядку).
При цьому під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 9.4 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та учасником, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі, поза електронною системою закупівель згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця допорогової закупівлі.
Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону та Порядку. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі.
Так, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
|
|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
В 2017 році замовником проведено процедуру закупівлі послуг з поточного ремонту доріг на суму 3,5млн.грн. В подальшому бюджетом міста на вказані цілі було додано ще 1,5млн.грн.
Питання: чи необхідно проведення торгів відповідно до ч.4 ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» у зв’язку з тим, що загальна річна сума складає більше 133 тис. євро? Чи можливо проведення відкритих «українських» торгів на суму 1,5млн.грн. без виконання вимог ч.4 ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З відповіді Департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку на запит 196/2017 стосовно визначення поняття "обсяг" випливає, що воно стосується робіт та послуг, та є еквівалентом поняття "кількість", яке стосується товарів. Але згідно п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі при здійсненні закупівлі лікарських засобів замовник може визначати частини такого предмету (лоти) у тому числі за ОБСЯГОМ. З огляду на дефініцію у ст. 2 ЗУ "Про лікарські засоби" та п.32 ч.1 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі" лікарські засоби є товаром.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу (абзац шостий пункт 1 Порядку).
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Ураховуючи викладене, замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі лікарських засобів за обсягом. При цьому обсяг та кількість є тотожними поняттями.
|
|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля №758302. Замовник торгів "Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 23 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва" при виявленні переможця торгів ігнорує свої ж власні вимоги до учасників торгів, а конкретно до ФОП Мельчуцького Ігоря Миколайовича.
1)Замовник ігнорує, що у даного учасника КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, хоча є конкретні - 47.43 - Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення, або 46.43 - Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.
2)"Учасник повинен надати список (назва, адреса, телефони) сервісних центрів в місті Київ" - учасник не надав. Замовник мотивує, що на бланку вказани координати, але на бланку зазначені координати реєстрації ФОП Мельчуцького І.М., а згідно умов проведення тендеру треба вказати адресу і телефон сервісного центру. До того ж, за адресою місто Київ, пров. Кустанайський, 7 розташовано гуртожиток №1 Національного університету фізичного виховання і спорту, в якому навряд чи можливо проводити роботи по ремонту підсилювача і акустичних систем. Тобто, учасник даних по сервісному центру не надав. Викликає подив, чому деяких учасників за це замовник дискваліфікуєте, а для ФОП Мельчуцьким І.М. - висуваєте виправдовування, чому цей пункт можна не виконувати? 3)"Запропонований товар повинен бути виробленим не раніше 2016 року" - учасник цього не підтвердив. ФОП Мельчуцьким І.М. взагалі не вказав, коли виготовлений, чи якого року поставки товар.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.
У свою чергу повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|