|
|
16.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзаців 4-5 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі": "Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону." В якому разі є обов"язковим застосування електронної системи закупівель при умові, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за 200 тисяч гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «Одеський морський торговельний порт» звернулось до МЕРТ із наступним питанням: Керуючись статтею 8 Закону, просимо надати роз’яснення на такі питання:
у ДП «Одеський порт» виникла потреба із закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання з причини неможливості закупівлі такого товару до затвердження Фінансового плану підприємства на 2017 рік. Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» не передбачено відповідного коду щодо «оренди обладнання». Просимо надати консультацію, яким чином Замовником може бути визначений предмет закупівлі у означеному випадку - який код може бути використаний Замовником задля здійснення закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання.
Було отримано наступну відповідь:
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Із цієї відповіді незрозуміло який код
Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» не передбачено відповідного коду щодо «оренди обладнання» може бути використаний Замовником задля здійснення закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання.Повторно просимо розглянути це питання та надати більш конкретну відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Принагідно зазначаємо, що ураховуючи вимоги статті 19 Конституції України та виходячи з норм Закону, до компетенції Мінекономрозвитку, як Уповноваженого органу у сфері закупівель, не належить визначення предмету закупівлі у кокретних випадках.
|
|
|
16.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було розпочато процедуру закупівлі послуг річна вартість якої перевищує суму еквівалентну 133 тисячам євро. Участь прийняли 5 учасників, перший з яких був визначений переможцем, але перможець не надав документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст. 17, інші 2 учасники були відхилені за невідповідність тендерній документації, 4 учасник був визначений переможцем. Учасник №3 подав оскарження до Антимонопольного комітету України, який задовільнив скаргу та зобов'язав замовника відмінити два останні рішення. Та на теперішній час у Замовника не має технічної можливості виконати рішення Антимонопольного комітету через те, що веб-портал Уповноваженого органу ДП "Прозорро" відмінив усі рішення замовника, та пропонує почати кваліфікацію з першого учасника, аргументуючи це своїм внутрішнім технічним завдвнням. Прошу надати розяснення що має робити замовник? Кваліфікація учасників проведена, починати зпочатку кваліфікацію в замовника немає жодних законних підстав, рішення Антимонопольного комітету скасувати лиш два останніх прийнятих рішення? Крім того, прошу зауважити в Законі України" Про публічні закупівлі" встановлено, що він обовязковий до виконання не тільки замовника, а й усіх суб'єктів яких він стосується, прошу налагодити роботу веб-порталу Уповноваженого органу.Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
16.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як правильно вчинити державному органу, яким було проведено переговорну процедуру та укладений договір про закупівлю у разі його реорганізації (злиття, приєднання):
- розірвати договір про закупівлю?
- або лише повідомити контрагента про зміну сторони договору на правонаступника та повідомити про зміну реквізитів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються зокрема статтею 106 ЦК України.
У свою чергу, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема правонаступництва.
Таким чином, правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю, за умови, що правонаступництво стосовно передачі прав та обов’язків особи, що припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку.
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Охтирської міської ради (далі - Відділ) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним питанням. Відділом оголошено закупівлю продуктів харчування за процедурою відкритих торгів. На участь у торгах подано пропозиції 5 учасників. За результатами розгляду цінової пропозиції учасника з найменшою ціною (Учасник 1) було дискваліфіковано, відповідно пропозицію відхилено через невідповідність вимогам замовника, та було акцептовано пропозицію наступного учасника (Учасник 2). Учасником 1 рішення тендерного комітету було оскаржено до Антимонопольного комітету України. При цьому Учасник 1 згодний з тим, що його пропозицію відхилено. Предметом скарги був акцепт пропозиції наступного учасника (Учасник 2), бо ну думку скаржника, пропозиція Учасника 2 також мала бути відхилена. Рішення Колегії Антимонопольного комітету України № 1023 від 06.03.2017 скаргу Учасника 1 задоволено та зобовязано тендерний комітет відхилити пропозицію Учасника 2. Тендерний комітет на підставі рішення органу оскарження дискваліфікував Учасника 2 та почав розглядати прпозиції наступних учасників. Вивченням пропозиції Учасника 3 та Учасника 4 встановлено невідповідність вимогам Замовника та їх було дискваліфіковано. Вивченням пропозиції Учасника 5 встановлено, що остання повінстю відповідає вимогам Замовника. Водночас пропозиція Учасника 5 є єдиною та торги має бути відмінено. Разом з тим електронна система автоматично не визначила статус "торги відмінено". на даний час системою визначено період прийому оскаржень. У звязку з цим, враховуючи велику необхіднсть у закупівлі продуктів харчування для навчальних закладів (нагальну потребу) чи маємо ми право акцептувати пропозицію Учасника 5, незалежно від того, що після проведення оцінки пропозицій попередніх учасників, його пропозиція залишилася єдиною? При цьому система автоматично не визначила статус відміни торгів. (так як, наприклад, коли при відкритих торгах подано лише одну пропозицію), а оцінка уже проведена. Чи можливі якість варіанти не проводити відкриті торги повторно, оскільки на це потрібен тривалий час, майже місяць, а потреба у харчуванні учнів є вже сьогодні. Заздлегідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|