Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Доброго дня! Прошу надати відповіді на питання, які виникають в контексті застосування п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”: 1) Чи має право підписувати тендерну пропозицію від імені учасника - юридичної особи представник – фізична особа, яка діє за довіреністю і НЕ перебуває у трудових відносинах з учасником (не займає жодної посади)? 2) Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки.

Крім того, статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Разом з тим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому.

07.08.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

12847 / 13214

Після завершення процедури торгів (укладення договорів та їх оприлюднення - роботи за договорими не були розпочаті) було виявлено порушення законодавства з питань публічних закупівель, які неможливо усунути ( ст. 31 Закону України "Про публичні закупівлі"), а саме, виявлено, що при створенні оголошення про закупівлю не було накладено цифровий підпис. Що робити в такому випадку?

Відповідь

04.08.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

12678 / 12896

Замовники часто зловживають законодавчою невизначенністю конкретного порядку підписання договору про закупівлю. не зрозуміло хто повинен перший надсилати проект договору, хто повинен перший підписати та строк протягом якого повинен направити іншій Стороні для підписання, хто складає додатки до договору та інше... Прошу надати відповіді на такі питання. Крім того прошу розяснити конктретний поетапний порядок направлення/підписання договору про закупівлю.

Відповідь

01.08.2017

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

10453 / 10644

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Запит від ТОВ “Вінницька будівельна компанія”, щодо оприлюднення інформації про закупівлю ТОВ “Вінницька будівельна компанія” було учасником відкритих торгів на закупівлю робіт, пов’язаних з об’єктами будівництва завершеного чи незавершеного будівництва та об’єктів цивільного будівництва (45200000-9) “Будівництво 81-квартирного житлового будинку, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, 23, військове містечко № 1” (шифр 1193- жб-11), що оголошені Міністерством оборони України, ідентифікатор закупівлі UA-2016-11-22-001476-a, оприлюднене у системі PROZORRO 22.11.2016 р., (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-22-001476-a) – - 11.01.2017 р. була визнана переможцем у даній закупівлі; - 07.02 2017 р. процедура даної закупівлі була відмінена, у зв`язку з тим, що замовник не встиг підписати договір, оскільки не була продовжена довіреність на підписанта; - не погодившись із даною відміною замовника, нами був позов до суду про зобов’язання замовника укласти договір на закупівлі робіт; - 03.05.2017 р. набрало законної сили рішення господарського суду м.Київ, яким було зобов’язано замовника: 1. Забов`язати замовника підписати договір 2. Продовжити термін підписання На сьогоднішній день замовник має бажання підписати (укласти) договір, але технічно не має можливості його розміщення на сайті Прозорро. Керуючись п.13 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»: Просимо надати роз’яснення – 1. Які дії необхідно вчинити замовнику, щоб виконати рішення суду. 2. Які дії необхідно вжити замовнику щодо розміщення звіту закінчення процедури закупівлі та щодо розміщення підписаного договору.

Відповідь

27.07.2017

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

11305 / 11990

Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» «замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.» Лісові господарства України є державними підприємствами з часткою власності держави 100%. Директора лісгоспів призначаються Державним агентством лісових ресурсів, яке є державною установою, шляхом підписання контрактів. Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України «Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах». Відповідно до ст. 2 Лісового кодексу України «Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства» Основним видом діяльності лісових господарств є захист та створення лісових насаджень, лісівництво та інша діяльність в лісовому господарстві та надання допоміжних послуг в лісовому господарстві, що є забезпеченням потреб громади або держави з охорони лісу. Також почастішали випадки коли лісові господарства вносять зміни в статути і позиціонують себе як державне комерційне підприємство, таким чином не проводять відкритих торгів та публікують лише звіти про укладені договори. Враховуючи вищенаведене прошу надати відповідь чи є Замовником в розумінні Закону «Про публічні закупівлі» лісові господарства України? Прошу надати чітку однозначну відповідь в зв’язку з великим об’ємом фінансових коштів, які витрачаються зазначеними підприємствами при закупівлі товарів, робіт та послуг.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2