|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Питання: чи є перелік інших критеріїв оцінки, визначений в Законі вичерпним, чи замовник може додатково встановлювати власні критерії оцінки, наприклад "Якість" або "Досвід"???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статі 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
При цьому перелік критеріїв оцінки, вказаний у абзаці п"ятому частини першої статті 28 Закону, не є вичерпним.
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється проведення переговорних процедур,по одному і тому ж коду (теплова енергія) не по лотам,а кожну процедуру окремо, якщо різні постачальники і різні адреси отримання товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.
Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
При цьому порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Питання стосується ціни договору та вартості пропозиції за результатами електронного аукціону.
Як приклад проводимо відкриті торги із закупівлі послуг з перекладу. В тендерній документації зазначено приблизно 30-32 мови. Ми як Замовник та як правоохоронний орган не знаємо скільки кримінальних справ і по яким напрямкам (або по яким особам) протягом року буде відкрито, відповідно не знаємо і не можемо спланувати на які мови будемо перекладати і в які країни будемо робити ті чи інші запити. Відповідно ми проводимо закупівлю і зазначаємо в тендерній документації, а саме в ціновій пропозиції, щоб учасник надав вартість за одну сторінку перекладу кожної із тридцяти мов. Наприклад вартість кожної сторінки всіх тридцяти мов становить 100 грн., відповідно вартість пропозиції 3000 грн. (100*30=3000). При цьому очікувана вартість на майданчику і відповідно на «Прозоро» стоїть наприклад 600 000,0 грн., в тендерній документації також зазначено що договір буде укладений на 600000,0 грн. і в протоколі розгляду пропозицій також зазначено що договір буде укладатися на 600 000,0 грн.
Але проблема виникає з державним казначейством України, яке зазначає і вказує на п.20 Звіту в якому, як приклад, зазначена «сума, визначена в договорі про закупівлю» і відповідно дорівнює 3000,0 гривень. З технічних причин Замовник не заповнює пункт 20 Звіту, який автоматично переноситься за результатами електронного аукціону.
Хочеться зазначити, що відповідно до ст.27 та 28 Закону та і взагалі по своїй сутті ціна тендерної пропозиції не завжди може бути вартістю або ціною договору. Чи вірно ми розуміємо, що Замовник сам вправі в тендерній документації визначати критерії і методику оцінки тендерних пропозицій та якщо так то на скільки коректною в даній ситуації є перенесення результату електронного аукціонну в п.20 Звіту - «сума, визначена в договорі про закупівлю», який (тобто п.20 Звіту) по своїй суті відображається не зовсім правильно або логічно?
Крім того, Замовником для усунення маніпуляцій учасниками процедури закупівлі, а саме для формування кінцевої тендерної пропозиції, розроблена спеціальна методика оцінки або в тендерній документації зазначено, як приклад: «…що кінцева вартість пропозиції має бути розрахована пропорційно первинній…»
Просимо надати консультацію або методологічну допомогу з даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=851dc5b2-a322-4aa4-802d-542946ed1db8&lang=uk-UA
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З огляду на положення абз. 2 ч.5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" чи можна вважати веб-портал Уповановаженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) - відкритим джерелом інформації щодо закупівель, даних замовників (зокрема їхнього місцезнаходження, назви та контактних осіб), та учасників процедур закупівель (зокрема щодо назви підприємства та документів, які подаються як тендерна пропозція)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон передбачає використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Так, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, визначену частиною першою статті 10 Закону.
Поряд з цим відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій статті 10, відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.
|
|
|
14.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
При цьому, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону).
Питання: чи достатньо для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону відміни двох лотів на один і той же предмет закупівлі, що оголошувались у складі почергових процедур відкритих торгів, чи все ж таки необхідно щоб було відмінено дві повноцінні процедури закупівлі, а не лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA.
|