|
|
04.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Слава Украіні. Повідомляю про наступне і при можливості прохаю надати фахову консультацию .Дмитрівська териториальна Камьянського раьону громада на початку 2020 р. віділила кошти на проведення поточного ремонту провалів дорожнього покриття. а також поточний ремонт основи під дорожне покриття загальною сумою 2000000 гр.Були складені договори підряду на декілька окремих сіл та в кожному селі на декілька окремих вулиць кожен договір до 200000гр. На кожен обьект і договір були складені окремі кошториси та всі дані були внесені та зареестровані в системі Прозоро. та була проведена спрощена прцедура закупівель.На декількох вулицях необхідно було провести та виконати послуги на суму 400000гр. Сільська рада склала два окремих договори на одну вулицю з окремим кошторисом на кожний договір та провела реестрацию цих договорів в Прозоро.Чи відповідае вищезазначене чинному законодавству украіни що до публічних закупівель. чи потрібно в такій ситуации проводити відкриті торги..чи не є це порушенням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №№ 168/2023, 688/2020 (щодо вартсісних меж закупівель), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7ed70d-2bb1-4d41-95fd-ac514104e126&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водноччас відповідно до частини десятої статті 3 Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
03.11.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Є питання щодо Методу визначення очікуваної вартості товару, а саме Розрахунку очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін.
Відповідно до «Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 18.02.2020 № 275, «Метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни ТА інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.»,
У даному випадку не зрозумілим є сполучник «ТА».
Відповідно до зазначеного, послідовність дій при визначенні очікуваної вартості за методом порівняння ринкових цін наступна:
1) здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну (мережа інтернет, прайси та інше)
2) направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій до постачальників/виробників товару
3) визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних
4) визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг.
Чи вірно я розумію дану норму?
Чи слід розуміти способи аналізу ринка шляхом аналізу загальнодоступної інформації та аналізу інформації, отриманої шляхом проведення ринкових консультацій, як два окремих, не залежних один від одного способів?
Чи дійсно для кожного виду товару слід використовувати обидва способи аналізу ринка?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуту у запитах № 938/2022, № 377/2023 та № 1235/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UAВодночас, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
|
|
|
02.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як діяти замовнику, якщо товар, який він хоче придбати, не виготовляється в Україні взагалі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06
Так, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з абзацом третім пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
При цьому Законом України від 16.12.2021 № 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” запроваджено положення, згідно якого тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:
- замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків;
- у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Отже, у разі якщо предмет закупівлі міститься у підпункті 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону та очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, то такий товар повинен міститись в Переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації.
|
|
|
31.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Чи виникають об'єктивні обставини в розумінні п.п4 п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою від 12.10.2022 № 1178 , якщо неможливість здійснення закупівлі призведе до зниження обороноздатності, що підтверджено зовнішніми документами? Чи встановлено граничні суми закупівлі, у разі застосування зазначеного підпункту? Враховуючи те, що громада знаходиться в районі можливих бойових дій, виникає потреба в підвищенні обороноздатності. Звертаємось у зв'язку з тим, що у інформаційному листі №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 року відсутня інформація із зазначених питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення прямих договорів у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей, у тому числі підпункту 4 цього пункту.
Замовник самостійно прймає рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей.
При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає такий договір про закупівлю, мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Водночас у разі укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей замовник повинен обов'язково оприлюднити в електронній системі закупівель одночасно зі звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до даного пункту.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
30.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство відповідно до Статуту, засноване на комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади, є комунальним комерційним підприємством, утворене з метою отримання прибутку. Основною метою діяльності Підприємства є утримання в належному стані об`єктів благоустрою, вулично-дорожньої мережі комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади. Статутний капітал Підприємства сформовано виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Майно підприємства є відокремленою частиною комунальної власності, що належить Чернівецькій міській раді та закріплюється за Підприємством на праві господарського відання.
Таким чином, підприємство є юридичною особою, яка забезпечує потреби територіальної громади, однак, така діяльність здійснюється виключно на промисловій та комерційній основі, оскільки ціни на роботи та послуги підприємства формується попитом, орган місцевого самоврядування не встановлює цін на роботи та послуги підприємства і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності.
Крім цього, підприємство, Станом на сьогодні та впродовж 2023 року не отримувало коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою.
Поруч з цим, 100% статутного капіталу Чернівецького міського комунально підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства належить Чернівецькій міській територіальній громаді в особі Чернівецької міської ради.
Додатково звертаємо Вашу увагу, що Підприємство, з метою забезпечення отримання прибутку систематично бере участь в електронних аукціонах, в якості учасника та, у випадках визнання переможцем процедури закупівлі, укладаються Договори про надання послуг чи виконання робіт з поточного та/або капітального ремонту дорожнього покриття, за якими встановлений конкретний термін надання таких послуг чи виконання робіт.
З метою забезпечення своєчасного виконання вищезазначених робіт чи надання послуг, у Підприємства виникає нагальна необхідність у закупівлі необхідних товарів чи матеріалів, що унеможливлює проводити процедуру відкритих торгів.
З огляду на вищезазначене, просимо надати наступні роз’яснення:
1. Чи являється Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство замовником відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи має право Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство, будучи переможцем процедури публічних закупівель на виконання робіт (надання послуг), здійснювати закупівлі, необхідних для виконання цих робіт (надання послуг) товарів чи матеріалів, шляхом укладання прямого договору без використання електронної системи, як юридична особа, яка здійснює діяльність на промисловій та комерційній основі та проводить таку закупівлю за кошти, одержані від господарської діяльності і не є Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|