|
07.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до п.2 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
На сайті НАЗК України зазначено інформацію, що внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та надання відомостей з нього про юридичну особу здійснюватиметься Національним агентством після початку ведення ним цього реєстру.
Питання: яким чином та в якому реєстрі перевіряти інформацію чи внесено юридичну особу учасника до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Так, частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).
Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Таким чином, замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним
|
|
07.06.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Потенційний учасник процедури звернувся до нас через електрону систему з вимогою щодо внесення змін до тендерної документації яка передбачає тендерне забезпечення а також забезпечення виконання договору. Потенційний учасник наголошує що дані вимоги документації є дискримінаційними та обмежують конкуренцію, оскільки він є державною бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Держбюджету, обслуговується в Держказначействі і є неприбутковою, в зв'язку з чим не може надати забезпечення. Чи дійсно в даному випадку вимоги щодо надання тендерного забезпечення і забезпечення виконання договору є дискримінаційними і такими що обмежують конкуренцію? Чи зобов'язаний тендерний комітет задовольнити дану вимогу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Водночас, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність та недискримінація учасників.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно приймає рішення про включення до тендерної документації вимоги надання учасниками забезпечення тендерних пропозицій та інформації про розмір, вид та умови надання такого забезпечення.
Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
|
|
07.06.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Селищна рада здійснює багато допорогових закупівель. На сайті Прозоро публікують звіти і прикладають договори, але НІКОЛИ не прикладають додатки до договорів, хоча в тексті кожного договору є стандарний пункт типу "додатки є невід’ємною частиною" договору. В додатках часто приховується все саме важливе.
Підкажіть будь ласка, чи законно приховувати додатки? І який існує спосіб ефективно змусити орган влади публікувати договори РАЗОМ з додатками?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас інформація щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Генеральним замовником, визначеним розпорядженням Київської міської державної адміністрації в січні місяці 2015 року було укладено рамкову угоду за заявками Замовників на закупівлю медичних виробів терміном на 4 роки. Ми як Замовник з числа переможців-учасиків рамоковї угоди, уклали договір з одним із учасників терміном дії до 31.12.2016 року. Відповідно до статі 13 Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку передбаченому для проведення процедури відкритих торгів. На момент укладання Рамкової угоди Генеральний замовник та Замовники в інтересах яких було укладено рамкову угоду керувались чинним на той момент Законом України «Про здійснення державних закупівель» Під час проведення рамкової угоди та договору з одним із переможців ми як замовники керувалися затвердженими наказом Мінекономіки 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” формами документів, на оприлюднювали оголошення про переможця торгів та звіт про укладання договору. На сьогоднішній день закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив свою чинність, затверджені форми документів, якими керувались Замовники під час застосування рамкових угод також втратили свою чинність. Договір укладений з переможцем діяв до 31.12.2016 року, але рамкова угода діє до 31.12.2018 року. В зв’язку з вищезазначеним, прошу Вас надати роз’яснення, якими формами документів, відповідно до якого порядку Замовник повинен керуватися під час укладання договору з учасниками-перемождцями Рамкової угоди на сьогоднішній день? В які терміни та на якому веб –порталі (майданчику) Замовник повинен оприлюднювати документи? Як правильно відобразити в Річному плану закупівель на 2017 рік, нову процедуру закупівлі в 2017 році, враховуючи, що для початку проведення закупівлі потрібно відобразити її в річному плані, на якому порталі оприлюднювати річний план закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac2b761a-33fc-4b34-bf56-93539a1c5b29&lang=uk-UA
|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) організація провела відкриті торгів на закупівлю товару. Перший раз - торги не відбулися, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовником прийняте рішення змінити якісні характеристики даного товару (для розширення кола учасників) та розпочати процедуру закупівлі в другий раз. В другий раз - торги не відбулись, так само, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовник зменшує кількість товару (коливання на ринку ціни за одиницю) та розпочинає процедуру в третє. В третє - також процедура не відбулась з причин поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Питання:
1. Достатньою кількістю учасників для конкурентної процедури є 2 учасника. Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо на участь в торгах двічі було подано одну пропозицію чи/та пропозицій взагалі не надійшло?
2. Чи Замовнику необхідно провести відкриті торгів вчетверте не змінюючи технічних, якісних характеристик та кількості товару, в порівнянні з останньою проведеною в третє процедурою закупівлі. І тільки після четвертої проведеної процедури (другої з однаковими параметрами) у випадку поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (або відсутність пропозицій) можна застосовувати переговорну процедури закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
|