|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати письмову відповідь на наступні питання:
1.Згідно з рішенням Постійно діючої комісії адміністративної колегії Антимонопольного комітету нам, як замовнику, чи належить відмінити відхилення пропозиції ТОВ «ЛАЙТ КАМЕРА ГО» та продовжити процедуру відкритих торгів у термін 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року в рахуванням наступного.
18 листопада 2021р. управлінням подано позов немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України до Окружного адміністративного суду міста Києва. У разі, якщо ця справа не буде розглянута, як належить поступити: виконати рішення АМКУ на яке подано скаргу, або не вчиняти ніяких дій до прийняття рішення Окружним судом м. Києва?
2.Чи має право Антимонопольний комітет України накласти штрафні санкції за невиконання рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель, здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, належать до компетенції Держаудитслужби.
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ст. 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:
1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад;
2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування);
3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті.
Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що знаходиться за адресою: 03115, м. Київ-115, вул. Серпова, 3, код ЄДРПОУ 00699773 (далі – Підприємство), провадить свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 14.03.2019 р. №78 (далі – Статут).
Відповідно до Статуту Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - Підприємство) є самостійним суб'єктом господарювання, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, який є Уповноваженим органом управління Підприємства.
Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та Статуту, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки, є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі Статуту і несе відповідальність за наслідками своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно із законодавством.
Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків, визначених законодавством, а Підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями держави та Уповноваженого органу управління.
Підприємство має право вчиняти правочини, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства.
Зважаючи на вищевикладене просимо надати роз’яснення чи є Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при придбанні канцтоварів, палива, послуг, тощо та чи повинно забезпечувати виконання вимог зазначеного Закону в частині здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
09.11.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь щодо дій Замовника у наступній ситуації:
1. Замовником визначено переможця закупівлі і оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.
2. Однак договір не укладено, так як за час його укладення відпала потреба у закупівлі і тендерним комітетом скасовано торги.
3. учасником оскаржено рішення Замовника стосовно скасування торгів до АМКУ, АМКУ визнав зобов'язав скасувати рішення про скасування торгів.
4. Замовник оскаржив рішення АМКУ до суду.
5. учасник звернувся до суду з позовом про визнання договору укладеним, суд визнав договір укладеним
6. Замовник оскаржив рішення суду щодо визнання договору укладеним в апеляційній інстанції, однак апеляційна інстанція залишила рішення суду першої інстанції без змін.
7. Враховуючи рішення суду щодо визнання договору укладеним, Замовник відкликав позов щодо оскарження рішення АМКУ
8. Уповноважена особа протоколом скасувала рішення тендерного комітету щодо скасування торгів
Враховуючи зазначене, чи має оприлюднюватись договір про закупівлю, який визнано судом укладеним (хоча він не підписувався сторонами)? І в які строки має оприлюднюватись такий договір, враховуючи те, що Законом не регламентовані описані ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Постанови № 927/491/19 від 18.06.2021р., Верховний Суд України вважає, що під час застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав та у яких міститься пряме посилання на згадану вище Постанову від 18.06.2021р. (Постанова від 06.08.2021р. у справі № 922/2030/20 та Постанова від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20).
Вказана судова практика стосується договорів, укладених за попередньою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що була чинною до 19.04.2020р.
Проте, норма пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції Закону викладена інакше та набуває нового змісту, у порівнянні зі старою редакцією Закону.
На нашу думку, новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» вже прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що сумарно можуть перевищувати 10% від ціни, визначеної сторонами на момент укладання договору. Тобто, законодавець зазначає, що «підвищення ціни до 10% є можливим через кожні 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни, а у випадку з бензином, дизельним пальним, природним газом та електричною енергією зміна ціни можлива частіше ніж 90 днів».
Ретельно розглянувши роз’яснення, що було надано Мінекономіки України у листі від 24.11.2020р. № 3304-04/69987-06, нами не було знайдено відповіді на питання: чи можливе укладання додаткових угод на підставі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів, укладених за новою редакцією Закону, за умови, що сукупність змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю?
Просимо надати роз’яснення щодо зазначеного вище питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
|
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі»
Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо:
- після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера;
- обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера
Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження
ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення:
- про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону?
- чи являється оскарження до суду таким оскарженням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1982/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79e64879-739e-4c17-a31e-0086c155f4d0&lang=uk-UA
|