|
|
24.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військова частина А3750 (Код ЄДРПОУ 08381154) виступає Замовником публічних закупівель у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), а саме одним із замовників, визначених частиною дев’ятою статті 3 Закону.
Так, для потреб оборони було оголошено спрощену закупівлю «Мікроавтобус пасажирський FORD TRANSIT MINIBUS 460E» за ідентифікатором: UA-2025-05-31-000098-a в порядку пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
В період «Зверненням за роз’ясненнями» Замовником було з власної ініціативи з дотриманням вимог та порядку передбаченого закупівельним законодавством внесено зміни до тендерної документації, а саме: «З метою належного та однакового тлумачення визначень, що стосуються предмету закупівлі, Замовником на підставі пункту 54 Особливостей - 1178 прийнято рішення про внесення змін в тендерну документацію в частині обраного коду ДК (Єдиний закупівельний словник). Відповідно до обраний код ДК 021:2015:34110000-1 «Легкові автомобілі» включає «34114400-3 «Мікроавтобуси», але з огляду на технічну специфікацію до предмету закупівлі на думку Замовника для спрощення подальшої реєстрації предмету закупівлі у передбаченому порядку, необхідно визначити код ДК 021:2015: 34120000-4 «Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб».».
До зазначених змін було додано відповідні документи з описом внесених змін, які опубліковано з електронній системі закупівель з надання додаткового часу на подання пропозицій, що передбачено вимогами статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
На підставі зазначеного вище та з метою унеможливлення майбутніх негативних наслідків, які можуть настати після укладення договору в межах Закупівлі, просимо надати наступну інформацію відомості.
1. Чи дозволяється зміна Код ДК (Єдиний закупівельний словник) в спрощених закупівлях до початку строку подання пропозицій у порядку передбаченому статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи вважається порушенням в сфері публічних (оборонних закупівель) зміна Замовником Коду ДК з власної ініціативи в закупівлі UA-2025-05-31-000098-a, без зміни предмету закупівлі, вимог до нього та очікуваної вартості, а також відсутності вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частина перша статті 2 Закону передбачає, що Закон застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
При цьому, згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України “Про публічні закупівлі”, “Про національну безпеку України”, “Про оборону України“, “Про державну таємницю”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” та інших законодавчих актах України.
Необхідно звернути увагу, що Закон не містить визначення терміну “предмет закупівлі”, однак, визначення терміну “предмет закупівлі” відображено у Законі України “Про публічні закупівлі”.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі” Уповноваженим органом з питань закупівель розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі, а саме, порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
В свою чергу, Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Відповідно до пункту 3 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пункт 8 Особливостей № 1275 передбачає, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Крім цього, абзацом одинадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку, з урахуванням Особливостей № 1275.
При цьому, зазначаємо, що порядок здійснення спрощених закупівель врегульований статтею 14 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до абзацу п’ятого частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Частина третя статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, яка інформація обов’язково зазначається в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, в тому числі і назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) відповідно до пункту 2 частини третьої вказаної статті Закону України “Про публічні закупівлі”.
Отже, з огляду на вищевикладене, зазначаємо, що державний замовник має право вносити зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
23.06.2025
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
послуги з технічного нагляду по поточному ремонту вулиць більше 100 тис.грн. мають бути відкриті тоги чи прямі договори
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
19.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:
1) товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Чи може бути укладено договір про закупівлю робіт (спорудження свердловини) без застосування вимог Закону на підставі пункту 1 частини 6 статті 3 Закону Замовником, визначеним у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, з афілійованим підприємством, якщо виконання договору буде здійснюватись афілійованим підприємством із залученням ним на договірних засадах сторонніх виконавців для надання певних видів послуг, необхідних для виконання передбачених договором робіт (не виключно власними силами та засобами)?
При цьому відповідальним перед Замовником за виконання всього обсягу робіт за таким договором буде виключно афілійоване підприємство, яке буде стороною цього договору.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
16.06.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу допомогти визначити правильно процедуру закупівлі у плануванні.
Нашій установі (Музей) потрібно отримати послуги з розроблення дизайн-концепції експозиціїй - (дизайн-проект). Очікувана вартість закупівлі складає понад 800000,00 грн. Разом з тим є Свідоцтво про депонування результату інтелектуальної діяльності видане автору РІД/Ук 2025 (ДНТБУ) про результат інтелектуальної діяльності: Попереднє концептуальне бачення відновлення повноформатної експозиційної діяльності нашого музею.
Чи маємо право провести закупівлю з вищевказаним автором, що зазначений у Свідоцтві методом : Закупівля без використання електронної системи? чи прирівнюється це депонування до інтелектуальної власності чи авторського права?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 893/2021, № 751/2021, № 438/2021 та листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування " (2.Щодо пункту 13 Особливостей), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=005b6e2c-a3d6-493c-b70e-e0520394b7df&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/3aa9c252-36aa-4c9c-8a86-80f84bcf75d5?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/e73c1664-6ea0-4fbf-8304-b23aca224e92?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50098-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, відповідно до абзацу п'ятого підпункту 5 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків, зокрема необхідність захисту прав інтелектуальної власності. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності. Тому, з питань щодо інтелектуальної власності можливо звертатися за посиланням: https://me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для скерування запиту до відповідного підрозділу, до компетенції якого належать питання інтелектуальної власності. Водночас детальна інформація щодо інтелектуальної власності розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність" за посиланням: http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti |
|
|
13.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо надати роз’яснення стосовно можливості застосування статті 25 Закону України “Про публічні закупівлі” при оголошені закупівлі з використанням рамкової угоди відповідно до пункту 75 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, шляхом проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.102022 р. № 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Метою Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 75 Особливостей № 1275, закупівля з використанням рамкової угоди здійснюється шляхом проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості № 1178), з урахуванням цих особливостей (далі - тендер) або шляхом оголошення запиту пропозицій за кваліфікаційним відбором серед кандидатів, включених до рамкової угоди (далі - запит пропозицій), у разі, коли в оголошенні про проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до рамкової угоди державний замовник визначає конкретний перелік товарів, робіт чи послуг, що будуть закуповуватися в рамках рамкової угоди.
Згідно з пунктом 3 Особливостей № 1178, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178.
Стаття 25 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У такому разі в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі робіт та 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі товарів чи послуг.
Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі:
відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі;
ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону;
ненадання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику у разі: закінчення строку дії тендерної пропозиції та забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції;
укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
відкликання тендерної пропозиції/пропозиції до закінчення строку її подання;
закінчення тендеру/спрощеної закупівлі у разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції. Слід окремо зауважити, що у разі проведення тендеру державний замовник розміщує інформацію відповідно до вимог статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі”, при цьому підпункт дев'ятий частини другої вказаної статті наголошує, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, при оголошенні закупівлі з використанням рамкової угоди шляхом проведення відкритих торгів, державний замовник може вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції відповідно до статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", але з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178, який визначає підстави для відмови в участі у відкритих торгах та відхилення тендерних пропозицій.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|