|
26.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Оголошено торги на закупівлю навчального комп’ютерного класу за технічними вимогами згідно Наказу МОН від 22.06.2016 №704 “Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів”, згідно яких попередньо встановлена операційна система комп’ютера повинна бути ліцензійна та з 2-ма USB роз’ємами. Однак, Учасник з найбільш економічно вигідною ціновою пропозицією надав технічні вимоги в яких зазначено, що комп’ютер має 1 USB роз’єм та операційна система попередньо встановлена Windows 10, однак про її ліцензування нічого не сказано. Замовником було відхилено учасника на підставі п.4 ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»(тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації). Однак учасник подав вимогу про скасування рішення тендерного комітету, спираючись на те, що це технічна формальна помилка. Скажіть, будь ласка, чи правомірне рішення тендерного комітету про відхилення учасника за невідповідність технічним вимогам. Як нам реагувати на скаргу? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 606/2017 660/2017, 120/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15588124-3f99-417c-94a7-47cfbf9d9e36&lang=uk-UA
|
|
19.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добридень! Питання: Чи є Невідповідність одиниці виміру товару закупівлі в Пропозиціїї учасника до одиниці виміру товару закупівлі в Тендерній документаціїї Замовника привідом для відхилиння Пропозиція Учасника?
Детальний опис питання: Ми-Замовник. Товар закупівлі - моточовен в комплекті з трейлером. В нашій тендерній документації одиниця виміру - Комплект. У тендерній Пропозиціі Учасника - одиниця виміру - Штуки. При цьому товар розбивається Учасником на 3 позиції (1 шт. катер. 1 шт. мотор. 1 шт. трейлер) Така розбивка товару, який ми хочемо купити в комплекті за одним кодом ДК передбачає, що кожна окрема позиція товару буде класифікуватися за різними кодами ДК. Ми здогадуємося, що така Пропозиція Учасника не є правильною, оскільки не відповідає нашим вимогам в Тендерній Документації. Хотілося б знати, чи маємо ми право в цьому випадку відхилити (дискваліфікувати) Пропозицію цього Учасника? На яку частину якої статті Закона Украіни "Про публічні Закупівлі" ми повинні посилатися в цьому випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Таким чином, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Поряд з цим, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі під час визначення предмету закупівлі та розроблення і затвердження тендерної документації, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
У свою чергу, гідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
21.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Допоможіть правомірно провести кваліфікацію учасника торгів на відповідність тендерним вимогам, визнати переможцем або дискваліфікувати учасника, як такого, що не відповідає вимогам Замовника.
Згідно вимог тендерної документації Учасник повинен надати:
1. Завірену копію або оригінал статуту юридичної особи.
Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, замість копії статуту надав:
1) опис документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії;
2) довідку, в якій вказав код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, за яким є можливість переглянути електронну версію статуту.
2. Учасник повинен подати інформаційну довідку про наявність досвіду виконання аналогічного договору
за формою відповідно до додатку 1.3. до тендерної документації:
Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, надав довідку за формою, що несуттєво відрізняється за змістом від тієї що вимагалася.
3. Інформаційну довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід за формою відповідно до додатку 1.2. до тендерної документації.
Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, надав довідку за формою, що несуттєво відрізняється за змістом від тієї що вимагалася Замовником.
4. Довідка, складена за формою відповідно до додатку1.4. до тендерної документації, за підписом уповноваженої особи Учасника та завірена печаткою (у разі наявності), яка містить відомості про підприємство
Довідка подана Учасником за відповідним зразком, однак в даній довідці не зазначено кількість працівників, що вимагалася Замовником.
Питання:
1. Чи є підстави для відхилення учасника, як такого, що не відповідає умовам тендерної документації (п.4 ч.2 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі») та не відповідає кваліфікаційним критеріям ( ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
2. Чи можливо помилки, допущенні учасником, визнати формальними (несуттєвими), що пов’язані з оформленням тендерної документації та такими,що не впливають на зміст пропозиції (абз.3 ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
02.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У довідці про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, завжди вказується назва установи (організації, закладу), до якої буде подано цю довідку. Чи є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015р. №922-VIII надання вказаної довідки до установи (організації), яка не вказана у довідці про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, який містить інформацію про вимоги статті 17 Закону.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час складання і затвердження тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
|