|
|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.8 «Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» для здійснення оборонних закупівлель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень, державні замовники в електронній системі закупівель використовують один із таких способів:
- відкриті торги;
- спрощені закупівлі;
- рамкові угоди.
Прошу пояснити який спосіб закупівель застосовувати державним замовникам для здійснення оборонних закупівлель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких є меншою 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість є меншою 1,5 млн. гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон) Закон застосовується за умови, що:
- вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі;
- закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі – Особливості 1275), що була прийнята на виконання вимог статті 30 Закону, а саме частини 1, передбачає, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
28.04.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 437 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169» установлено способи здійснення публічних закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень. Такі публічні закупівлі замовник може здійснювати без використання електронної системи закупівель з обов’язковим дотриманням принципів здійснення публічних закупівель. Інформація про такі закупівлі не вноситься до річного плану та не оприлюднюється в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Проте, відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, тобто, діє ієрархія нормативно-правових актів, кожен з яких має свою величину юридичної сили. З огляду на це діючий Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII має юридичну силу вище, аніж Постанова №169. Станом на кінець квітня 2022 року на рівні Закону не врегульовано положення щодо здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, зокрема з використанням Постанови № 169.
Беручи до уваги вищенаведене та з метою недопущення порушення чинного законодавства, просимо надати роз’яснення яким нормативно-правовим актом варто керуватись при здійсненні публічних закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Ураховуючи зазначене, а також статтю 64 Конституції України, Кабінетом Міністрів України прийнято 28.02.2022 постанову № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169), відповідно до якої встановлено порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене та ураховуючи положення Конституції України, норми вищевказаних нормативно-правових актів, рішення щодо способу здійснення закупівель для належного забезпечення потреб приймається замовником самостійно з урахуванням норм чинного законодавства.
Водночас інформуємо, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо порядку закупівель у відповідності до постанови № 169 надані в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
|
|
|
26.10.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови КМУ від 2 серпня 2022 р. № 861 у чинній редакції замовник у разі, якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, визначає в тендерній документації вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено ідентифікаційний номер (VIN) колісного транспортного засобу з його міжнародним ідентифікаційним кодом (WMI) виробника колісного транспортного засобу в Україні та місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено ідентифікаційний номер (VIN) колісного транспортного засобу з його міжнародним ідентифікаційним кодом (WMI) виробника колісного транспортного засобу в Україні та місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні. Нами як замовником оголошено закупівлю на придбання 3 одиниць ідентинтичного товару - колісних транспортних засобів. запитання наступне -
чи повинен учасник надати підтвердження того, що локалізація більше 15 % по кожній окремій одиниці товару, тобто чи має бути 3 різних посилання на товар в переліку локалізованих товарів?
чи повинен учасник надати три сертифіката відповідності транспортних засобів чи три сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження (на кожну окрему одиницю товару)?
чи може учасник надати сертифікат відповідності на товар з минулих поставок, а не на товар який пропонується до постачання в закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 702/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9279ed38-745b-4b65-a9d5-32c6f02ffff9&lang=uk-UA
|
|
|
14.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підпунктом 3) пункту 44 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників [...] на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі – Особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 визначено:
"44. Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:
3) переможець процедури закупівлі:
не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей".
Підпунктом 3) пункту 47 Особливостей визначено:
3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією".
Першим реченням абзацу 15 пункту 47 Особливостей визначено:
"Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 ...".
Водночас другим реченням цього ж абзацу пункту 47 Особливостей визначено:
"Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних [...] та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним [...] крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів".
04.09.2023 Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) на офіційному сайті оголосило про відкриття доступу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр), "із врахуванням безпекових аспектів", зокрема – "за умови невідображення відомостей стосовно місця роботи, посади на час вчинення особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення".
Зважаючи на вищезазначене, прошу вас надати чіткі роз'яснення з таких питань:
1. Чи повинен замовник, починаючи з 04.09.2023, вимагати у тендерній документації документальне підтвердження у вигляді Інформаційної довідки з Реєстру про те, що керівника учасника-переможця процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником-переможцем, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення відповідно до підпункту 3) та першого речення абзацу 15 Особливостей.
2. Чи повинен переможець процедури закупівлі, починаючи з 04.09.2023, у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей, тобто – Інформаційну довідку з Реєстру в якості документального підтвердження того, що керівника учасника-переможця процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником-переможцем, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
3. Чи повинен замовник, починаючи з 04.09.2023, відповідно до вимог підпункту 3) пункту 44 Особливостей відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей (довідка з Реєстру НАЗК).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 588/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6e3dc43c-3a45-469c-b6da-67e087eab9e5&lang=uk-UA
|
|
|
09.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виникла необхідність в проведені закупівлі "Поточний ремонт з заміни віконних та дверних блоків". Зведена кошторисна вартість закупівлі 2 750 000грн. Чи можемо ми здійснити закупівлю без застосування відкритих торгів (укласти прямий договір), якщо замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі (Вознесенська територіальна громада Миколаївської області)? Чи підпадає вказана закупівля під п.3 ст.13 Особливостей "підготовку до проведення опалювального сезону", якщо опалювальний сезон вже розпочато?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997Принагідно пропонуємо до перегляду вебінар, проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinarВодночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|