Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
| 02.08.2019 | Запитання Тема: Відкриті торги | Розширений перегляд |
|
|||
| Нами було об'явлено відкриті торги за ДК 021:2015: 33940000-1 Устаткування для транспортування та зберегання трупів та приладдя до нього (блок камер холодильний для зберегання трупів (тіл померлих) на шість місць та візок гідравлічний до нього. Участником на підтвердження досвіду виконання аналогічних договірів (відповідно до тендерної документації Замовника) було надано дві копії договорів, з підтвердженням їх виконання (копії накладних). Але предметом одного з договорів - є ДК 021:2015-44610000-9 Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (пересувна холодильна установка (рефрежераторний контейнер)), Замовник КУ "Запорізьке обласне бюро судово - медичної експертизи". На думку членів тендерного комітету данний договір - є аналогом нашої закупівлі, хоча і має інший код ДК. І пересувна холодильна установка, і блок камер холодильних мають єдину мету недовготривале зберегання тіл померлих, з єдиною відмінністю - блок камер холодильний - стаціонарний, а рефрежираторний контейнер пересувний. На визначення переможця надійшла вимога, про те, що договір з іншим кодом ДК не може бути визнаний аналогічним договором. Просимо надати пояснення, чи може предмет закупівлі з іншим кодом ДК бути підтвердженням виконання аналогічного договору? | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 26.10.2021 | Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі | Розширений перегляд |
|
|||
| Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо: - після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера; - обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення: - про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону? - чи являється оскарження до суду таким оскарженням? | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 19.10.2018 | Запитання Тема: Відкриті торги | Розширений перегляд |
|
|||
| Добридень! Питання: Чи є Невідповідність одиниці виміру товару закупівлі в Пропозиціїї учасника до одиниці виміру товару закупівлі в Тендерній документаціїї Замовника привідом для відхилиння Пропозиція Учасника? Детальний опис питання: Ми-Замовник. Товар закупівлі - моточовен в комплекті з трейлером. В нашій тендерній документації одиниця виміру - Комплект. У тендерній Пропозиціі Учасника - одиниця виміру - Штуки. При цьому товар розбивається Учасником на 3 позиції (1 шт. катер. 1 шт. мотор. 1 шт. трейлер) Така розбивка товару, який ми хочемо купити в комплекті за одним кодом ДК передбачає, що кожна окрема позиція товару буде класифікуватися за різними кодами ДК. Ми здогадуємося, що така Пропозиція Учасника не є правильною, оскільки не відповідає нашим вимогам в Тендерній Документації. Хотілося б знати, чи маємо ми право в цьому випадку відхилити (дискваліфікувати) Пропозицію цього Учасника? На яку частину якої статті Закона Украіни "Про публічні Закупівлі" ми повинні посилатися в цьому випадку? | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 12.02.2019 | Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі | Розширений перегляд |
|
|||
| З 01 січня 2019 року набрали чинності зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме: абзац 10 п.13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено наступним абзацем "Тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону". В зв’язку з вищевикладеним просимо надати роз’яснення чи можливо за таких обставин, якщо вартість закупівлі електричної енергії перевищую 200 тис.грн. при проведенні переговорної процедури закупівлі застосовувати вимоги ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» через відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Крім того, просимо надати роз’яснення чи не буде проведення переговорної процедури закупівлі електричної енергії за ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» підставою для притягнення до відповідальності членів тендерного комітету по статті 164-14 Порушення законодавства про закупівлі Кодекс України про адміністративні правопорушення. | ||||||
| Відповідь | ||||||
| 16.02.2017 | Запитання Тема: Предмет закупівлі | Розширений перегляд |
|
|||
| Добрий день! Виникла така ситуація: на початку січня (до 17.01.2017р.) укладено договір (до 50,0тис.грн.), де предмет закупівлі (кури) визначено по 5-му знаку ДК 021:2015. На теперішній час виникла потреба в закупівлі м'яса яловичого. Якщо визаначати предмет по 4-му знаку (згідно останніх змін до Порядку визначення предмета закупівлі ), то кури та м'ясо яловиче - це один предмет закупівлі. Як в такому випадку розрахувати вартість предмету закупівлі: - 1 варіант: сумма вже укладеного договору (по 5-му знаку) + сума нової закупівлі (по 4-му знаку), виходячи з того, що по 4-му знаку вони співпадають. - 2 варіант: договір по 5-му знаку та нова закупівля по 4-му знаку - окремі предмети закупівлі, виходячи з того, що на теперішній час діє інший (оновлений) Порядок визначення предмета закупівлі, на відміну від того, що діяв на момент укладання договору по 5-му знаку. Дякую. Довідково: Це питання було задано на форумі http://edubox.prozorro.org. Отримана відповідь звернутись з питанням до МЕРТУ (з конкретним посиланням на даний ресурс). | ||||||
| Відповідь | ||||||
Інформаційні ресурси
| Повідом про корупцію |
Розрахунок середньоринкової вартості автомобілів |
Бази даних у сфері технічного регулювання; |
Єдиний державний портал адміністратівніх послуг |
Державні закупівлі |
| Міністерство економіки України |
01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 |