|
|
16.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи планується і досі внесення змін до Наказу про визначення предмету закупівлі? Якщо так, орієнтовний час реалізації таких змін? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 “Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі”, внесено зміни до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454.
|
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда).
Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ.
Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад:
«60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів;
45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків.
Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради.
Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України.
Прошу надати роз'яснення:
- як усунути даний дискримінаційний фактор;
- яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим організаційні та майнові відносини, пов’язані з орендою та господарським використанням державного та комунального майна, що регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, не є предметом регулювання Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
|
|
|
16.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Виникла така ситуація: на початку січня (до 17.01.2017р.) укладено договір (до 50,0тис.грн.), де предмет закупівлі (кури) визначено по 5-му знаку ДК 021:2015.
На теперішній час виникла потреба в закупівлі м'яса яловичого. Якщо визаначати предмет по 4-му знаку (згідно останніх змін до Порядку визначення предмета закупівлі ), то кури та м'ясо яловиче - це один предмет закупівлі.
Як в такому випадку розрахувати вартість предмету закупівлі:
- 1 варіант: сумма вже укладеного договору (по 5-му знаку) + сума нової закупівлі (по 4-му знаку), виходячи з того, що по 4-му знаку вони співпадають.
- 2 варіант: договір по 5-му знаку та нова закупівля по 4-му знаку - окремі предмети закупівлі, виходячи з того, що на теперішній час діє інший (оновлений) Порядок визначення предмета закупівлі, на відміну від того, що діяв на момент укладання договору по 5-му знаку.
Дякую.
Довідково:
Це питання було задано на форумі http://edubox.prozorro.org. Отримана відповідь звернутись з питанням до МЕРТУ (з конкретним посиланням на даний ресурс).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
14.08.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна планувати закупівлю та оголошувати відкриті торги не маючи на це кошти в бюджеті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть будь ласка. Для участи у тендері учасник надав довідку в довільній формі про те що відомості про юридичну особу, яка є учасником, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, згідно п.2 ч.1 ст.17. Але, як Переможець торгів той самий учасник таку довідку не надав, надання якої вимагалось тендерною документацією.
Як потрібно поступити? Відхилити цю тендерну пропозицію на підставі ч.1 ст.30 або прийняти до уваги надання відповідної довідки учасником поданих з пропозицією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Абзацом другим частини третьої статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Разом з тим, виходячи зі змісту абзацу першого частини третьої статті 17 Закону встановлено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції встановлено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).
Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Довідково з інформацією із зазначеного питання можна ознайомитись на сайті Міністерства юстиції України за посиланням http://old.minjust.gov.ua/50657 та на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням https://nazk.gov.ua/yedynyy-derzhavnyy-reyestr-osib-yaki-vchynyly-korupciyni-abo-povyazani-z-korupciyeyu
|