|
|
18.12.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
– замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника (підпункт 1 пункту 4 розділу X).
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами):
– право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ);
– право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ);
– в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ).
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
– Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
– Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19).
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”:
– Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11);
– Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14).
Прошу надати роз’яснення:
1) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Національного банку України: Правління Національного банку України (колегіально) чи Голова Національного банку (одноосібно)?
2) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Фонду: Виконавча дирекція Фонду (колегіально) чи Директор - розпорядник Фонду (одноосібно)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. Разом з тим, можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом передбачено до 01.01.2022.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
09.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року (з подальшими змінами) на території держави запроваджено воєнний стан.
Постановою Кабінету Міністрів України №1275 від 11.11.2022 року було затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі- Особливості).
Зазначеними Особливостями регламентовано порядок здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в період дії воєнного стану.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, як службою державного замовника у сфері оборони - ДСНС України, здійснюються закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Закон України "Про оборонні закупівлі" містить визначення терміну "локалізація виробництва", відповідно до якого це - питома вага вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного походження, а також виконання робіт та надання послуг вітчизняними виробниками на митній території України у вартості товарів, робіт і послуг, що є предметом закупівлі.
Зі змісту Особливостей вбачається, що замовники здійснюють закупівлі оборонного призначення відповідно до цих особливостей, але з дотриманням вимог ЗУ "Про оборонні закупівлі", ЗУ "Про публічні закупівлі".
пунктом 6-1 рохділу Х ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено перелік товарів, що підлягають локалізації. До зазначеного перліку входять товари, які є предметом оборонних закупівель, які здійснює Головне управління, відповідно до покладених на нього обов'язків, як на службу державного замовника.
Окрім того, ЗУ "Про оборонні закупівлі" містить положення, відповідно до якого державний замовник у сфері оборони повин враховувати такий критерій оцінки, як локалізація.
Однак, на період дії правого режиму воєнного стану,державні замовники у сфері оборони не застосовують процедури закупівлі визначені цим Законом.
Вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" визначено, що ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, повязані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Тобто, фактично, калькуляція витрат по своїй суті є локалізацією, оскільки остання визначається на підставі калькуляції витрат виконавця.
З урахуванням наведеного, прошу надати роз'яснення:
Чи є обовязковою вимога державного замовника (служби державного замовника), під час укладання договорів про закупівлю товарів оборонного призначення, щодо наявності того чи іншого товару, якщо він підлягає локалізації в переліку локалізованих товарів, який формується та розміщується на сайті Міністерства економіки України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1225/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c26f700-54a7-4d23-9280-c810b18b55cf&lang=uk-UA
|
|
|
01.12.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, Тендерною документацію було передбачено надання тендерного забезпечення (банківськоїї гарантії) яке надав учасник, який став переможцем закупівлі. Але потім Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, не надав замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Як діяти в даному випадку Замовниеку, якщо згідно Постанови КМУ № 1178 від 12.10.22 замовник відхиляє переможця, якщо переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, з урахуванням пункту 44 цих особливостей, а забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику у разі: ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. А в частині шостій статті 17 Закону вказано, що Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав ст. 17 Закону. В даному випадку забезпечення тендерної пропозиції повертається Учаснику чи відходить до Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1171/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eaa6abf9-da01-4a66-aa3d-7bdaf9e91c02&lang=uk-UA
|
|
|
30.11.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення: Відповідно до Закону України «Про Публічні закупівлі» та Постанові №1178 від 12 жовтня 2022 року, чи правомірне Замовником вимагати від потенційних учасників надання Гарантійного листа в редакції, як це зазначено в тендерній документації, а саме:
«Учасник у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист про те, що учасник не має розірваного договору та/або відсутні рішення суду щодо стягнення з учасника неустойки, штрафу, або пені по укладеним договорам за результатами тендерних закупівель починаючи з 2019 року до дати подання тендерної пропозиції за даною закупівлею»?
Як приклад, надаємо Вам посилання до оголошення UA-2022-11-28-014050-a . Вимога розташована на сторінці 29 Тендерної документації в п.33 додатку 1 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації.
Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
23.11.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 40 Постанови передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Запитання.
1. Чи допускається виправлення помилок в тексті банківської гарантії, яка надана Учасником як забезпечення тендерної документації?
2. Чи допускається виправлення помилок в частині відсутності документів до банківської гарантії, вимоги щодо подання яких передбачені тендерною документацією?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 1236/2022 та № 1068/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2da2af3-333e-4e01-aa26-c9ed3cbc7bdf&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0c2bc49-3139-4994-bdcc-2a9e5f7e6fcf&lang=uk-UAФорма забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (зі змінами) (далі - наказ № 2628). Отже, у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями за встановленою наказом № 2628 формою, то такі невідповідності підлягають виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей. Натомість не підлягає виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей випадок відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. |