Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
27.06.2025 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
668 / 745
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель. На період дії воєнного стану замовники та учасники публічних закупівель керуються Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Згідно з частиною 6 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. У нашій діяльності виникла наступна ситуація. З 1 січня 2025 року пільги з оподаткування, які застосовувалися до нашої організації, було скасовано, у зв’язку з чим договори про закупівлю укладалися з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) за ставкою 20%. З 1 липня 2025 року пільги з оподаткування було відновлено, і ставка ПДВ знижена до 0%, що вимагає укладення додаткових угод до договорів для виключення ПДВ. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо наступних питань: 1. Чи допускається виключення ПДВ із договору про закупівлю без зміни загальної ціни договору, чи сторони зобов’язані зменшити ціну договору пропорційно до наданої пільги з оподаткування (зниження ставки ПДВ) відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей? 2. Якщо виключення ПДВ без зміни ціни договору є неможливим, чи допускає частина 6 пункту 19 Особливостей внесення змін до договору про закупівлю шляхом зменшення ціни договору пропорційно до наданої пільги з оподаткування? 3. Чи можуть контролюючі органи розцінити залишення ціни договору без змін після виключення ПДВ як порушення законодавства про публічні закупівлі? 4. Чи потрібно вносити зміни до всіх договорів, укладених із ПДВ, після відновлення пільги з оподаткування? Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань у встановлені чинним законодавством України терміни на електронну адресу: [email protected].
Відповідь
27.06.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
450 / 587
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК). Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин". Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання. БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ 1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах? 2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості? 3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями. БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ 4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими? 5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)? 6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків? БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ 7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд? 8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку? БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ 9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій? 10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати? Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства.
Відповідь
27.06.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
547 / 764
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК). Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин". Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання. БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ 1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах? 2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості? 3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями. БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ 4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими? 5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)? 6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків? БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ 7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд? 8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку? БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ 9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій? 10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати? Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства.
Відповідь
25.06.2025 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
534 / 621
Департамент економіки Одеської обласної державної адміністрації просить надати роз’яснення щодо наступного. Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Згідно з пунктом 7 Особливостей централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО), у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом. Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію. Відповідно до рішення Одеської обласної ради від 18 червня 2021 року № 230-VIII (зі змінами) Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» визначено централізованою закупівельною організацією. У зв’язку з наявною потребою Департаменту економіки Одеської обласної державної адміністрації, як органу державної влади, у здійсненні закупівель товарів і послуг, просимо надати роз’яснення щодо: 1. Можливості здійснення закупівель через КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» як централізовану закупівельну організацію, визначену рішенням органу місцевого самоврядування; 2. Законності укладення договору про надання відповідних послуг із зазначеним підприємством на платній основі.
Відповідь
24.06.2025 Запитання      Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою Розширений перегляд
466 / 624
1. Чи має право військова частина здійснювати закупівлі через майданчик у іноземного виконавця. 2. У разі позитивної відповіді на перше питання, просимо надати посилання на документи, що регламентують таку процедуру. 3. У разі позитивної відповіді на перше питання, просимо надати для прикладу посилання на майданчик прозоро із запитуваними прикладами вищевказаних процедур, що вже відбулися.
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2