|
|
30.01.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після підписання договору Замовник змінив проект, а саме, змінив вид робіт замість будівництва залізобетонного каркасу, замінив моноліт (за договором ціна тверда). У зв’язку з чим змінився, перелік робіт та характер робіт, що за собою тягне збільшення ціни договору. Чи може бути підстава збільшення даних робіт відповідно до п. 4, ч. 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. А збільшення ціни за п. 4 ч. 7) міни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Який процесуальний порядок відображення даної угоди.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Питання стосується ціни договору та вартості пропозиції за результатами електронного аукціону.
Як приклад проводимо відкриті торги із закупівлі послуг з перекладу. В тендерній документації зазначено приблизно 30-32 мови. Ми як Замовник та як правоохоронний орган не знаємо скільки кримінальних справ і по яким напрямкам (або по яким особам) протягом року буде відкрито, відповідно не знаємо і не можемо спланувати на які мови будемо перекладати і в які країни будемо робити ті чи інші запити. Відповідно ми проводимо закупівлю і зазначаємо в тендерній документації, а саме в ціновій пропозиції, щоб учасник надав вартість за одну сторінку перекладу кожної із тридцяти мов. Наприклад вартість кожної сторінки всіх тридцяти мов становить 100 грн., відповідно вартість пропозиції 3000 грн. (100*30=3000). При цьому очікувана вартість на майданчику і відповідно на «Прозоро» стоїть наприклад 600 000,0 грн., в тендерній документації також зазначено що договір буде укладений на 600000,0 грн. і в протоколі розгляду пропозицій також зазначено що договір буде укладатися на 600 000,0 грн.
Але проблема виникає з державним казначейством України, яке зазначає і вказує на п.20 Звіту в якому, як приклад, зазначена «сума, визначена в договорі про закупівлю» і відповідно дорівнює 3000,0 гривень. З технічних причин Замовник не заповнює пункт 20 Звіту, який автоматично переноситься за результатами електронного аукціону.
Хочеться зазначити, що відповідно до ст.27 та 28 Закону та і взагалі по своїй сутті ціна тендерної пропозиції не завжди може бути вартістю або ціною договору. Чи вірно ми розуміємо, що Замовник сам вправі в тендерній документації визначати критерії і методику оцінки тендерних пропозицій та якщо так то на скільки коректною в даній ситуації є перенесення результату електронного аукціонну в п.20 Звіту - «сума, визначена в договорі про закупівлю», який (тобто п.20 Звіту) по своїй суті відображається не зовсім правильно або логічно?
Крім того, Замовником для усунення маніпуляцій учасниками процедури закупівлі, а саме для формування кінцевої тендерної пропозиції, розроблена спеціальна методика оцінки або в тендерній документації зазначено, як приклад: «…що кінцева вартість пропозиції має бути розрахована пропорційно первинній…»
Просимо надати консультацію або методологічну допомогу з даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=851dc5b2-a322-4aa4-802d-542946ed1db8&lang=uk-UA
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть будь ласка. Для участи у тендері учасник надав довідку в довільній формі про те що відомості про юридичну особу, яка є учасником, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, згідно п.2 ч.1 ст.17. Але, як Переможець торгів той самий учасник таку довідку не надав, надання якої вимагалось тендерною документацією.
Як потрібно поступити? Відхилити цю тендерну пропозицію на підставі ч.1 ст.30 або прийняти до уваги надання відповідної довідки учасником поданих з пропозицією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Абзацом другим частини третьої статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Разом з тим, виходячи зі змісту абзацу першого частини третьої статті 17 Закону встановлено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції встановлено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).
Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Довідково з інформацією із зазначеного питання можна ознайомитись на сайті Міністерства юстиції України за посиланням http://old.minjust.gov.ua/50657 та на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням https://nazk.gov.ua/yedynyy-derzhavnyy-reyestr-osib-yaki-vchynyly-korupciyni-abo-povyazani-z-korupciyeyu
|
|
|
29.08.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «АМПУ» розглядає можливість запрошення на переговорну процедуру Міжнародну фінансову корпорацію (далі – IFC), повноправним членом якої є Україна з 18.10.1993 на підставі Закону України від 03.06.1992 № 2402-ХХІІ «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій».
Також 14.11.2017 було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством інфраструктури України та IFC. Метою співробітництва є розвиток державно-приватного партнерства в галузі транспорту та залучення інвестицій в інфраструктуру.
Акціонерний капітал IFC складається із внесків – членів міжнародної фінансової інституції. З відкритих джерел стало відомо, що близько 4% акцій IFC належать одному з членів – Російській Федерації.
У контексті п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р просимо надати роз’яснення щодо такого:
чи може IFC, як міжнародна фінансова організація, членом якої є Україна, приймати участь у процедурі державних закупівель товарів, робіт та послуг у юридичних осіб;
чи може замовник виключити вимогу до учасника щодо відсутності серед акціонерів Російської Федерації у випадку якщо на переговорну процедуру запрошуються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі здійснюється відповідно до статті 35 Закону. Водночас у разі застосування переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону, пропонуємо ознайомитися з відповіддю на подібне питання у запиті 224/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Разом з тим, питання застосування санкцій розглянуто в запиті 669/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=de1565eb-a139-4f05-8e30-ca4466170900&lang=uk-UA
|
|
|
28.01.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вихідні дані:
-ч.5 ст. 36 Закону дозволяє продовжити строк договору про закупівлю на початок наступного року в межах 20%;
- ст.2 Закону передбачає,що його дія не поширюється на договори з ціноюпредмету закупівлі менше 200 тисяч;
- за рішенням місцевої влади закупівлі вартістю понад 3 тисячі мають відбватися через систему "Прозорро".
Є договір, укладений у 2017 році, ціна якого складає 185 тисяч грн. (тобто є допороговим). Був укладений через "Прозорро", за процедурою "відкриті торги".
У грудні сторони уклали додаткову угоду про продовження строку дії договору (без зазначення фінансування). Протягом січня договір виконувався. Зараз стало питання про оплату. Ціна послуг, вже наданих у січні, — 25 тис.грн. Якщо це новий предмет закупівлі, то на ці правовідносини поширюється заборона прямої закупівлі, встановлена місцевою владою (бо дорожче за 3 тис.). Чи можна застосувати до цього договору ч.5 ст. 36 Закону, наприклад, за аналогією закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 15.11.2016 № 115/2016 та від 09.03.2017 № 353/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cf930cb2-cf6c-46ee-8ebe-8590b3bb605c&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2812a5-9a71-4a00-ac90-8a720bd3918a&lang=uk-UA
|