Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях” та від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
Отже, предмет закупівлі, у тому числі товарів, перелік яких міститься у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі”, до яких застосовується ступінь локалізації, має визначатися самостійно замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок ).
Водночас зазначаємо, що ресурс Prozorro Інфобокс покликаний надавати корисну та актуальну інформацію, яку, зокрема, замовник може застосовувати під час проведення закупівель згідно з чинним законодавством. 
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 на виконання вимог Закону.
Поряд з цим пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Так, на виконання Закону Мінекономіки розроблено форму і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, які затверджено наказом Міністерства від 14.12.2020 № 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” (далі – наказ № 2628), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897.

Так, згідно пункту 3 форми, вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, і ураховуючи, шо наказ  № 2628 погоджувався Національним банком України, з порушеного питання пропонуємо додатково звертатися до вказаного органу та /або банку-гаранта у конкретному випадку.