|
|
08.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення щодо невідповідності електронної форми на проведення переговорної процедури Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Формою вимагається відмітити наступне: "Підтверджую відсутність підстав для відмови в участі, ЗГІДНО 17 статті Закону України "Про державні закупівлі". Але ця вимога не відповідає частині першій статті 17 Закону, де зазначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо...
Отже, зазначена вимога відноситься виключно до конкурсних торгів. Підтвердженням цього є лист-роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-05/36541-06.
Яким чином замовникам оголошувати переговорні процедури закупівель, маючи у вимогах електронної системи відображення інформації, яка суперечить вимогам Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
При цьому замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону (абзац другий частини першої статті 35 Закону). Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов”язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.
У свою чергу відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формою повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система), шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Таким чином, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, передбачені системою.
Варто також зазначити, що виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, оператор авторизованого електронного майданчика (далі – оператор) зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог.
Крім того, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена Уповноваженим органом адміністратором електронної системи закупівель (абзац другий пункту 2 Порядку функціонування системи).
Ураховуючи зазначене, у разі неможливості вчинення усіх необхідних дій для проведення переговорної процедури закупівлі рекомендуємо звертатись до оператора або/та адміністратора системи.
|
|
|
08.11.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо надання роз’яснень про застосування законодавства в сфері публічних закупівель.
Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області через авторизований електронний майданчик «Держзакупівлі. Онлайн» в системі електронних закупівель «Прозорро» проведено процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт по об’єкту «Реконструкція їдальні під багатоквартирний житловий будинок з надбудовою другого поверху по вул. Гарнізонній, 17 в м. Хмельницькому» (номер закупівлі UA-2016-09-23-000985-a), про що оприлюднено автоматично звіт в електронній системі «Державних закупівель» від 02.11.2016 року.
Уся інформація Замовником подана на оприлюднення вчасно та згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі», але органи Державної казначейської служби не можуть зареєструвати зобов’язання, у зв’язку з тим, що переможцем торгів Замовником визначено ФОП Нагайчука Олега Миколайовича, код 2791105315, який не є платником податку на додану вартість, тому цінову пропозицію подавав для участі в торгах 3`955`850.00 грн. без ПДВ.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Так як, ФОП Нагайчук Олег Миколайович не є платником податку на додану вартість, договір про закупівлю укладено на суму 3`955`850.00 грн. без ПДВ.
Але, в звіті про результати проведення процедури закупівлі UA-2016-09-23-000985-a, дата формування звіту: 02.11.2016 року в п. 12. «Ціна пропозицій учасника після закінчення аукціону» визначена ФОП Нагайчук Олег Миколайович - 3`955`850.00 грн. з ПДВ, а також в п. 20. «Сума, визначена в договорі про закупівлю» визначено: 3`955`850.00 грн. з ПДВ.
Ми надали роз’яснення органам Державної казначейської служби про те, що технічно Замовник не мав можливості в будь якому документі, що оприлюднювався визначити суму переможця торгів без ПДВ, адже вказана інформація не вимагалась електронною системою, а заповнювалась електронною системою закупівель автоматично.
Крім того, Звіт про результати проведення процедури формується системою теж автоматично.
Однак, нам відмовляють в реєстрації зобов’язань за результатами проведеної процедури закупівлі.
Керуючись п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» надати роз’яснення з наступних питань:
«1. Які дії необхідно вчинити Замовнику торгів, щоб не допустити вище визначену ситуацію.
2. Чи можливо технічно привести у відповідність звіт про результати торгів до суми тендерної пропозиції та укладеного контракту, що стосується визначення суми з (або без) ПДВ.
3. Чи можливо органам Державної казначейської служби реєструвати відповідні фінансові зобов’язання у випадах, якщо існують технічні прогалини у функціонуванні електронної системи закупівель «Прозорро».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів та відповідно підкріпляти укладені договори із переможцями (у випадках коли за кожним окремим лотом визначено різних переможців). Зокрема, у 2017 році буде застосуватись переговорна процедура на придбання послуг із електропостачання, яка у нашому випадку буде розподілена за лотами так як об'єкти географічно відділені і мають різних постачальників (монополістів) . Відповідно виникають питання, щодо заповнення форми на сайті, а саме не має можливості закріпити декілька договорів укладених з різними переможцями.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
На даний момент в електронній системі закупівель (далі – система) реалізовано можливість здійснення закупівлі з визначеними частинами предмета закупівлі (лотами) в межах єдиної переговорної процедури.
Інформацію про те, на яких електронних майданчиках реалізовано зазначену можливість, рекомендуємо уточняти у адміністратора системи.
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" засноване на державній власності та належить до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України. Замовником робіт, які виконує Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" виступають регіональні управління Державної прикордонної служби України. Таким чином, Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" і регіональні управління Державної прикордонної служби України перебувають під контролем Адміністрації Державної Прикордонної служби України.
Просимо дати роз'яснення, чи підлягає Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" під умови афільованого підприємства зг.ст.1, розділу 1, пункту 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII як таке, що разом із замовником перебувають під контролем іншого суб'єкта господарювання.
В разі підтвердження статусу Державного підприємства "Окрема будівельна дільниця ДПСУ", підприємства як афільованого, чи можливо зг. ст. 2, розділу 1, пункту 4 виконувати роботи, послуги, закупку товарів для Державної прикордонної служби україни, не застосовуючи ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема до замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас з метою надання методологічної допомоги на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 щодо здійснення закупівель замовниками та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Разом з тим дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами (пункт 1 частини четвертої статті 2 Закону).
Діяльністю в окремих сферах господарювання є діяльність, що здійснюється в одній або декількох з сфер, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону, виходячи зі змісту Закону.
Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робот і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону.
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Чи має право замовник змінити істотні умови до договору про закупівлю, керуючись частиною 4 статті 36 Закону, після укладання договору, але в період дії тендерної пропозиції учасника?(ціна за од. товару)
2.Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Питання полягає в наступному: в цьому випадку за який період (термін/строк) необхідно визначити коливання ціни товару на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Зазначена вимога необхідна для укладання договору у визначений частиною другою статті 32 Закону термін, враховуючи можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, відмови переможця торгів від укладання договору тощо.
Ураховуючи викладене, після укладання договору про закупівлю вимога щодо строку дії тендерних пропозицій не розповсюджується на правовідносини між сторонами такого договору.
Щодо питання 2
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
|