|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підскажіть будь ласка, при складанні річного плану закупівель на 2017 рік визначення предмету закупівлі згідно з ДК 021-2015 проводиться за 3-5 знаком для товарів та послуг, якщо предмет закупівлі не поділений на лоти. Як правильно вести облік коштів? До 200 000 грн. з ПДВ враховувати за третім знаком, чи за п'ятим знаком, щоб не перевищити поріг без тендеру? Сподіваюсь на розуміння та допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно наказу МЕРТУ "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" №454 з 01.01.2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” (далі - CPV), за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Отже, чи має право замовник не проводити одну з процедур, що передбачена згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" (відкриті торги, тощо) у випадку, якщо окремі товари або послуги належать до різних класів за показником четвертої цифри згідно CPV, або так само категорії за п'ятою цифрою, та вартість кожного з яких окремо не перевищує 200 тис. грн., але при цьому такі товари або послуги входять до групи за третьою цифрою CPV/класом за четвертою цифрою CPV, та вартість таких товарів або послуг в сукупності перевищує 200 тис. грн. в межах групи/класу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи правомірним є відхилення пропозиції конкурсних торгів юридичної особи, якщо вона здійснює господарську діяльність згідно з незареєстрованими кодами КВЕД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
|
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
1) При проведенні допорогової закупівлі, щодо Учасника, виявлені обставини для відмови відповідно до ст.17 Закону. Чи повинен Замовник відхилити пропозицію такого Учасника?
2) Чи може Замовник у своєму Положенні про проведення допорогових закупівель передбачити можливість відхилення пропозицій Учасників щодо яких виявлені обставини для відмови відповідно до ст.17 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з умовами тендерної документації Замовником вимагається надання Переможцем довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, не більше 14 денної давнини відносно дати розкриття пропозицій конкурсних торгів. Дата розкриття - 22.07.2016. Однак у зв'язку з оскарженням протоколу тендерного комітету та прийняттям рішення Антимонопольним комітетом акцепт відбувся лише 12.11.16. Таким чином, Переможець не може надати довідку 14 денної давнини з дати розкриття. На підставі викладеного, прошу надати відповідь чи правомірно з боку Замовника встановлювати такий термін, адже Закон "Про здійснення державних закупівель" не містить такої вимоги? Чи не стане це підставою для відмови Замовником укласти договір з Переможцем? Заздалегідь дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважав, що вимоги документації конкурсних торгів не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, мав право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо документації конкурсних торгів та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення документації конкурсних торгів до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
При цьому, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Водночас звертаємо увагу, що 01.08.2016 введений в дію Закон України “Про публічні закупівлі”, статтею 23 якого передбачено можливість фізичної/юридичної особи звертатись до замовника стосовно роз”яснень щодо тендерної документації та щодо внесення до неї змін.
|