|
|
19.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий вечір, допоможіть розібратися в ситуації. Нами була оголошена закупівля автозапчастин на 2.5 млн. грн. Тендерні пропозиції подали 3 учасника. Відбувся аукціон, за результатами якого було визначено переможця. Нами прийняте рішення про намір укласти договір. Вимогою нашої тендерної документації - було надання переможцем цінової пропозиції в паперовій формі. Після надання паперової цінової пропозиції нами було встановлено, що ціни за одиницю товару в декілька разів перевищують ціни, зазначені в ціновій пропозиції під час проведення аукціону. Тобто учасник свідомо занизив ціни під час подання своєї тендерної пропозиції в електронному вигляді, а вже на стадії укладення договору надав зовсім інші ціни за одиницю товару. Який алгоритм наших дій щодо відхилення цього учасника на даному етапі закупівлі - після оголошення його переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Разом з тим, частиною першою статті 37 Закону встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
|
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі " зазначено необхідність оприлюднення звіту про укладені договори. Просимо надати уточнення чи необхідно Замовнику оприлюднювати такий звіт про укладеним ТЕНДЕРНИМ договорам чи ця норма розповсюджується тільки на договори, що були укладені без використання електронної системи та вартість предмета закупівлі по яких у межах від 50 тис. грн до 1000000 (ск вказано у ст. 2 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим обов’язку замовника оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель, у разі укладення договору про закупівлю у розумінні Закону за результатами проведення процедури закупівлі, Законом не встановлено.
|
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можлива закупівля меблів (шафи, ліжка, стільці) за процедурою відкритих торгів для потреб вищого навчального закладу, в якому курсанти перебувають на державному утриманні та цілодобово розміщуються в казармених приміщеннях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 “Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету” (зі змінами) з метою стабілізації економічної ситуації в державі та економного і раціонального використання державних коштів Кабінетом Міністрів України затверджено заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
При цьому відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 446/2011, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації, зокрема державної фінансової, бюджетної політики.
Ураховуючи викладене, у разі якщо питання стосується обмежень, встановлених вищевказаною постановою, слід звертатия до Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.
Поряд з цим Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Водночас статтею 11 Закону встановлено, що вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Отже, у разі якщо замовнику необхідно здійснити придбання товару вартість якого дорівнює або перевищує межі, встановлені у частині першій статті 2 Закону, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону.
|
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно учаснику публічних закупівель отримати електронний цифровий підпис для подачі документів щодо участі у публічних закупівлях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
Водночас згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому тендерна документація розробляється та затверджується замовником згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону.
Статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (частина 1 статті 23 Закону).
Разом з тим згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
|
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласко?
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник договори вартість яких більш 50 тис грн. та які укладаються без використання електронної системи закупівель оприлюднює тільки звіт про їх укладання в системі електронних закупівель. В подальшому замовник відповідно до статті 10 Закону не повинен по цих договорах оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону.
|