|
|
06.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Керуючись нормами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просимо надати роз’яснення щодо застосування замовником норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в договорі про закупівлю, який укладено за результатами проведення відкритих торгів (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір).
Так, з метою безперервного забезпечення лікувальних закладів міста на початку 2018 року природним газом та недопущення ситуації, що може призвести до негативних соціальних та економічних наслідків, поставити під загрозу здоров'я та життя мешканців міста та медичний персонал, призведе до відключення від системи газопостачання лікувальних закладів, замовником наприкінці 2017 року були оголошені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2018 рік.
Рішення про намір укласти договір оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу 26.12.2017 року. Договір про закупівлю укладено у відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з додержанням строків, визначених частиною 2 статті 32 Закону, - 09.01.2018 року.
Однак, ураховуючи особливості проведення процедури відкритих торгів, замовник не завжди може спрогнозувати дату укладання договору про закупівлю. Це, насамперед, зумовлено багатьма чинниками (внесення змін до тендерної документації з продовженням строків подання тендерних пропозицій, оскарження умов закупівлі тощо). Враховуючи викладене та забезпечуючи право на оскарження рішень замовника суб’єктами оскарження, неохопленим договором про закупівлю залишився період з 01.01.2018 по 08.01.2018 року. Відключення від системи газопостачання лікувальних закладів призведе до соціальної напруги в місті та до незворотних наслідків.
Враховуючи вимоги частини 7 статті 2 Закону, замовник заздалегідь у проекті договору, який є додатком до тендерної документації, передбачив можливість застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Також передбачено, що оплата за поставлений природний газ буде здійснюватися замовником не раніше ніж з дня укладання договору про закупівлю. При цьому постачальник здійснює поставку, усвідомлюючи ризики (оскарження процедури закупівлі з подальшою відміною торгів або визнання їх такими, що не відбулись тощо), при яких йому не буде здійснено оплату за природний газ за відповідний період (з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти з ним договір до дати укладання договору).
Аналізуючи відповідь Департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, надану на запит 91/2016 з аналогічного питання, варто зазначити, що вона ґрунтується на дотриманні замовниками принципів здійснення публічних закупівель, зокрема дотримання права на оскарження умов закупівлі суб’єктом оскарження. Водночас застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України під час проведення переговорної процедури у відповідності до пунктів 1, 2, 5, 6 частини 2 статті 35 Закону допускається.
Разом з тим, коментарі до законодавства України про публічні закупівлі в рамках проекту Гармонізації системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС, зокрема до частини 1 статті 36 Закону (щодо застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), ґрунтуються на забезпеченні замовником конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів та недопущення попередньої домовленості з певним суб’єктом господарювання до моменту визначення його переможцем торгів.
Враховуючи викладене, просимо роз’яснити дії замовника відносно застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорі про закупівлю природного газу (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Заздалегідь вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 08.11.2016 № 91/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
|
24.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник в договорі на капітальний ремонт проспекту,заключеному за результатами процедури закупівлі,встановив,що договірна ціна є динамічною та визначається відповіцдно до ДСТУ 2013.В цьому ж договорі він зазначив, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися відповідно до п 4ст 36 Закону "Про публічні закупівлі".На даний момент договірна ціна дорівнює ціні пропозиції переможця торгів.Замовник відмовився змінити динамічну договірну цену на тверду.Яку договірну цену (динамічну або тверду)необхідно зазначати в договорі підряду та чи є це порушенням? Чи несуть за це відповідальність працівники казначейства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2017 рік передбачені асигнування на будівництво об’єктів житлово-комунального господарства, зокрема на:
- Реконструкцію Шліхтеровського каналізаційного колектора Д = 600 - 700 - 900 - 1250 - 1450 - 2450 мм.;
- Реконструкцію Каунаського каналізаційного колектора Д = 700 - 800 - 960 - 1040 мм.;
- Реконструкцію III черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д = 2980 мм.;
- Будівництво каналізаційного колектора по бульвару Лесі Українки в Печерському районі м. Києва;
- Будівництво каналізації Д = 1200 мм, L = 1150 м на вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві.
Проекти будівництва по цим об’єктам пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією (копії позитивних експертних звітів та розпоряджень КМДА додаються).
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.09.2012 № 1591 замовником будівництва даних об’єктів виступало комунальне підприємство «Інженерний центр». За окремими об’єктами це комунальне підприємство мало договори генерального підряду, укладені за результатами проведених ним процедур закупівель, але роботи з будівництва цих об’єктів не розпочинались, хоча дозволи на виконання будівельних робіт або декларації про початок виконання будівельних робіт по деяким об’єктам були оформлені.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.02.2015 № 118 «Про передачу функцій замовника будівництва об’єктів від комунального підприємства «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» передано функції замовника будівництва ряду об’єктів комунального господарства міста Києва, в тому числі вищезазначених об’єктів.
Відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.12.2013 № 7/15-19498, кошторисна документація, розроблена та затверджена у складі проекту у встановленому порядку, у зв’язку з введенням з 01.01.2014 національних стандартів з ціноутворення не перераховується і використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
Враховуючи вищевикладене та те, що попереднім замовником будівництва вищезазначених об’єктів були укладені договори генерального підряду, КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення з наступних питань.
Чи можна визначити очікувану вартість предмета закупівлі робіт на підставі вищезазначених проектів будівництва по цим об’єктам, у разі якщо вони пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями?
Чи можливо замінити сторону в договорах, укладених за результатами торгів або КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» як новий замовник, має проводити процедури закупівлі будівельних робіт по вищезазначених об’єктах, за умови, що вартість цих робіт перевищує межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016№ 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
|
10.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким чином Переможець торгів повинен надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII? У електронному вигляді через електронну систему закупівель або у паперовому вигляді безпосередньо на адресу Замовника?
Подання якої інформації під час проведення процедури закупівлі передбачено у паперовому вигляді безпосередньо на адресу Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Таким чином, перелік документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а також форма надання такого підтвердження переможцем процедури закупівлі визначається замовником.
Варто також зазначити, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
|
|
|
11.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» на учасника – переможця процедури закупівлі покладений обов’язок щодо надання дозволу або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
У відповідності до консультації Уповноваженого органу з питань виконання учасником – переможцем процедури закупівлі вимог ч. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», розміщеної на його інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=11b78f93-8252-430f-8adb-26fe5d91e5fd, учасник – переможець процедури закупівлі зобов’язаний надати замовнику ліцензію на певний вид господарської діяльності.
Так, Уповноважений орган роз’яснив, що згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, учасник – переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону). Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов’язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані роз'яснення/консультації Уповноваженого органу не дають відповіді на питання про те, чи зобов'язаний учасник-процедури закупівлі, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати замовнику власну ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, чи має право надати відповдіну ліцензію свого контрагента, якого зазначив у тендерній пропозиції як субпідрядника, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю.
Питання:
1. Чи зобов'язаний учасник процедури закупівлі - переможець при укладенні договору про закупівлю, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати САМЕ ВЛАСНУ ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством?
2. Чи має право учасник процедури закупівлі - переможець, на виконання вимог ч. 2 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", надати НЕ ВЛАСНУ ліцензію, а ліцензію СВОГО КОНТРАГЕНТА (СУБПІДРЯДНИКА) на напровадження певного виду господарської діяльності, якщо такого контрагента (субпідрядника) переможець показав у своїй тендерній пропозиції як такого, якого залучатиме до виконання договору про закупівлю,але сам переможець відповідної ліцензії не має і виконуватиме договір про закупівлю в тій частині, яка не передбачає обов'язкову наявність певних ліцензії або дозволу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
У свою чергу, учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону).
Поряд з цим частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність тендерної пропозиції таким вимогам, а також документи, які необхідно надати учаснику, який визнаний переможцем торгів, під час укладення договору про закупівлю визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|