|
|
29.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша установа є територіальним органом центрального органу виконавчої влади. Наразі є нагальна потреба у придбанні дизельного генератора вартістю 400-450 тисяч гривень для забезпечення безперебійної роботи управління. Нами в електронній системі закупівель було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, але закупівля не відбулась через відсутність учасників.
1. Законом про закупівлі визначено перелік випадків, у яких вимоги, щодо локалізації виробництва не застосовуються, а саме коли товар підпадає під дію угод про вільну торгівлю.
Просимо надати роз‘яснення щодо того, чи можемо ми скористатись винятками щодо локалізації?
Якщо так, то просимо пояснити, які саме документи необхідно передбачити в тендерній документації для того, щоб учасник підтвердив, що його пропозиція відповідає вимогам угод про вільну торгівлю, зокрема якщо обладнання виробництва Турції?
2. Чи підпадає дана закупівля під дію Постанови КМУ від 11.11.2022 року #1261 ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), проводять закупівлі відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості) на виконання вимог Закону. Щодо питання 1Відповідь на питання міститься в листах від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06 Щодо питання 2: Відповідь на порушене питання розглянута в запиті № 1166/2022, що міститься на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5ef94014-e656-4328-ab7e-1182cbd95224&lang=uk-UA
|
|
|
12.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Сільська рада є засновником комунального підприємства, яке надає послуги з косіння трави. Чи можливо заключити договір з КП на надання даних послуг без застосування спрощеної закупівлі (вартість послуг складає - 70 тис.грн.)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Разом з тим до замовників належать суб’єкти, визначенні статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доборого дня.
Просимо надати роз'яснення, як саме завершити закупівлі, як до 50 тис. грн., так і від 50 тис. грн. до надпорогових сум, які оголошено до 15.04.2020(включно) відповідно до наказу ДП "Прозорро" № 10 зі змінами до внесенення змін наказом № 18 від 17.04.2020 року та до введення в дію нового Закону Про публічні закупівлі, оскільки в жодному нормативно-правовому акті не відображено посилання на порядок яким саме Замовник міг чіткого керуватися при завершенні розпочатих закупівель, які не регламентувалися Законом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
|
28.02.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальність "С.С.Скафолдінг" хоче змінити юридичну адресу. Для участі у тендерах ми використовуємо сертифікати,в яких вказана адреса.Чи зміна адреси може спричинити відхилення тендерної пропозиції?Чи треба змінювати сертифікати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 (далі - наказ № 710) затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним. При цьому замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком. При цьому відповідно до пункту 10 Переліку подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв'язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані) є формальною помилкою. Отже, в тендерній документації замовником самостійно в довільній формі зазначається опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, із урахуванням Переліку формальних помилок, який затверджено наказом № 710. При цьому підстави для відхилення замовником тендерної пропозиції установлені пунктом 41 Особливостей та передбачають обов'язкове зазначення аргументації в електронній системі закупівель рішення про відхилення тендерної пропозиції. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
12.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Про набуття/відсутність статусу «Замовника»
Комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради є спеціально створеним підприємством «для утримання об’єктів благоустрою з метою проведення робіт з утримання, поточного та капітального ремонту об’єктів благоустрою, утримання зелених насаджень, надання (виконання) інших послуг (робіт) для задоволення потреб територіальної громади». Одноособовим засновником підприємства є Сумська міська рада.
Разом з цим, підприємство створене з метою отримання прибутку та реалізуючи напрям задоволення потреб територіальної громади діє добровільно на конкурентному ринку, зокрема, через участь «на рівних» з іншими суб’єктами господарювання у процедурах закупівель та подальшого укладення договорів на закупівлю із Замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Слід зазначити, що основною мотивацією такої діяльності є виконання статутних завдань підприємства, а саме забезпечення його прибуткової діяльності. Отримані та витрачені кошти від такої діяльності не мають статусу бюджетних.
Враховуючи викладене вище в сукупності, керуючись п.13 ч.1ст. 9Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати консультацію з такого питання:
Чи належить комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради до категорії Замовників, визначених п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку в умовах конкурентного ринку, зокрема за наслідком успішної участі в процедурах закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” та у запиті № 841/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=99b92471-ad7a-401a-a62b-50d8ec438eaa&lang=uk-UA Принагідно повідомляємо, що на веб-сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено матеріали щодо "Огляду судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель", що доступні за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw
|