|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Виникло питання закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі. Це частина будівлі. Справа в тому, що у 2018 році вже була закупівля робіт на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі, яку ми орендували і, яку нам у майбутньому мали передати у властність. Тоді загальна площа була 6000 м3. Сума закупівлі на той момент була 1,5 млн. грн. В цьому році нам передали на баланс цю частину будівлі у властність, але площею 9000 м3. Виникає необхідність закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на додаткову площу 3000 м3. Також при закуплі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на ці 3000 м3 потрібно вже врахувати проектно-кошторисну документацію на 6000 м3, яку ми закупали в 2018 році. Також необхідно провести коригування и перерахунок існуючої документації на актуальні ціни. Орієнтовна сума нової закупівлі 3,6 млн. грн. Як в даному випадку нам необхідно провести закупівлі, та як правильно написати технічні вимоги до предмета закупівлі (робіт) та вимоги до виконавцев. Також прикріплюю частину попередного договору у частині авторського права. Чи можемо ми використовувати вже наявну проектно-кошторисну документацію, адже попередній виконавець говорить, що авторські права належать їм, а не нам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Отже, технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність пропонованих ним товарів, послуг чи робіт таким характеристикам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.
|
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пркуратура обвинувачує нас в порушення Закону, де ми визначили учасника переможцем без досвіду виконання договорів на авіаційних тренажерах типу Ми-24 (довідки є на виконання аналогічних договорів на тренажерах типу Ми-8) https://www.dzo.com.ua/tenders/5229099.
Я розумію, що надання послуг на аналогічному тренажері і є досвід виконання аналогічних договорів. Надайте будь ласка правове визначення аналогічних договорів (за кодом ДК, назвою прндмета закупівлі чи інш.) Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті № 599/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=45c3572e-8246-4411-afad-fb2764cc33ec
|
|
|
31.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 29 жовтня система Prozorro інтегрувалася з реєстром Державної податкової служби (раніше Державна фіскальна служба України). Відтепер дані щодо відсутності/наявності податкової заборгованості переможця тендеру потрапляють в систему за автоматичним запитом.
Технічно інформація з'являється після формування повідомлення про намір укласти договір, у строки, встановлені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11.
Згідно ч. 3 ст. 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої ТА ЧАСТИНОЮ ДРУГОЮ статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Дякуємо.
У зв'язку з викладеним, просимо роз'яснити чи є вимога тендерної документації, затвердженої після 29.10.2019 року, про надання переможцем протягом 5 днів довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, порушенням норм ч. 3 ст. 17 Закону, враховуючи що Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Чи будуть вважатися такі дані, що з'являються за автоматичним запитом ДП Прозорро, інформацією з відкритого реєстру, доступ до якого є вільним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 17 Закону замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
При цьому Законом встановлено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1983-06%20, розміщено листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” та від 17.01.2019 № 3304-04/1983-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, який містить інформацію, що інформація про суб"єктів господарювання, які мають податковий борг розміщується не у реєстрі, а на порталі ДФС (sfs.gov.ua) відповідно до Постанови КМУ від 21.10.2015 № 835 "Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних".
Разом з тим, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 затверджено Порядок взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі (далі – Порядок).
Цей Порядок розроблено з метою спрощення доступу суб’єктів господарської діяльності до торгів шляхом проведення автоматичної перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 розділу III Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 19-1.1.36 пункту 19-1.1 статті 19-1 розділу І Податкового кодексу України та підпункту 37 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236.
Отже, замовник самостійно зазначає в тендерній документації спосіб підтвердження переможцем інформації про відсутність підстав, зазначених в статті 17 Закону, зокрема інформацію щодо відсутності/наявності заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) з дотриманням законодавства в цілому та з урахуванням вищезазначеного Наказу може передбачити надання згоди від учасника на отримання інформації з Державної податкової служби України автоматично у разі визначення його переможцем.
Водночас 19.09.2019 прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), який набрав чинності 20.10.2019 та вводиться в дію 19.04.2020. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 17 нової редакції Закону замовник прийматиме рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний буде відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Частиною третьою статті 17 нової редакції Закону встановлено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначатиметься замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. При цьому відповідно до частини п’ятої статті 17 нової редакції Закону замовник не вимагатиме документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
|
|
|
02.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для участі у процедурі закупівлі надані пропозиції двох учасників ДП «Вінницький лісгосп» та ДП «Жмеринський лісгосп». Відповідно до інформації, відображеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ДП «Вінницький лісгосп» та ДП «Жмеринський лісгосп» є Державне агентство лісових ресурсів України (код ЄДРПОУ засновника: 37507901).
Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 1 та 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» ( п. 3. ч. 3. ст. 17 вищезазначеного Закону). Закон України «Про публічні закупівлі» (п. 16 ст. 17) визначає пов’язаних осіб такими, якщо учасники перебувають під спільним контролем. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника. Відповідно до Статуту ДП «Вінницький лісгосп» здійснює свою діяльність на комерційній основі, діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно реалізує свою продукцію (п. 1.3., п. 4.8., 6.1.2. Статуту). Згідно ст. 74 Господарського кодексу України Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто створене з метою отримання прибутку. ДП «Вінницький лісгосп» належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (п. 1.1. Статуту), яке здійснює повноваження виключно по реалізації прав держави як власника майна (ст. 7 Статуту). Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями (п. 5 ст. 74 ГКУ).
Просимо надати роз′яснення, чи є пов′язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» усі Державні підприємства засновником яких є Державне агентство лісових ресурсів України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 563/2017 від 05.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA
|
|
|
24.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Об’єднана Компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі – Замовник) проводиться закупівля ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Роботи з фізичної ліквідації об’єктів та охорона довкілля шахти «Новатор» згідно з проектом ліквідації шахти «Родинська» (ДК 021:2015 «45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи»), ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-17-001616-c.
Під час розгляду тендерної пропозиції учасника ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТРОЙ-АРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 30643835) (далі – Учасник) тендерний комітет Замовника, керуючись частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», направив Учаснику вимогу на усунення виявлених невідповідностей у документах його тендерної пропозиції. Через не виправлення (неналежне виправлення) у встановлений Законом період виявлених невідповідностей та з інших підстав тендерну пропозицію Учасника було відхилено.
В свою чергу Учасник, не погоджуючись з діями Замовника, оскаржив рішення тендерного комітету. В ході розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія АМКУ) дійшла висновку, що Замовник не повинен був звертатися до Учасника на підставі вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку з чим задовольнила скаргу Учасника (рішення від 26.08.2021 року № 19334-р/пк-пз, додається). На виконання рішення Колегії АМКУ тендерним комітетом Замовника тендерну пропозицію Учасника повернуто на повторну кваліфікацію.
Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: чи повинен тендерний комітет Замовника розглядати тендерну пропозицію Учасника щодо зазначеної вище процедури закупівлі з урахуванням документів, доданих ним на підставі вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на рішення Колегії АМКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах : 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|