|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 25.02.2023 набрала чинності постанова КМУ від 17.02.2023 № 157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178» (далі — Постанова № 157), яка внесла зміни зокрема і до пункту 44 Особливостей. Відповідно до пункту 44 Особливостей: Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Але при створенні оголошення про відкриті торги з особливостями, підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі не приведено у відповідність до Постанови №157.
Наприклад, відповідно до пп.6 п. 44 Особливостей: керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку.
А при створенні оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями на електронному майданчику та на веб-порталі Уповноваженого органу ця підстава виглядає так: Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої знято або погашено у встановленому законом порядку.
Які дії Замовника стосовно закупівель оголошених після 25.02.2023 року? Коли будуть внесені зміни до технічної реалізації ДП "Прозорро"? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Так, Мінекономіки, звернувшись до ДП “ПРОЗОРРО”, отримало відповідь на Ваше звернення, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 29.03.2023 № 206/01/445/11, що додається.
|
|
01.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу повідомити, чи є ємне визначення терміну "дискримінаційни вимоги" для уникнення суперечок між Закомником та Учасником та допомогти визначити, чи є підстава для звернення до АМКУ щодо вимоги Закомника щодо наявності сервісних центрів у конкретній області, а не на всій території України.
Закупівля: UA-2023-02-22-000540-a
Вимога Участника та відповідь Замовника: https://my.zakupki.prom.ua/cabinet/purchases/state_purchase_complaint/purchase_claims/412714/claim/view?back=LzQxMDExNTcxL2xpc3Q=
Прошу взяти до уваги, що згідно з ЗУ "Про публічні закупівлі" (надалі- Закон): Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.
Таким чином, отримавши відповіть від Замовника за два дні до проведення тендеру, Учасник вже не може оскаржити його відповідь, незважаючи на упевненність Участника щодо неправомірності дій Замовника. Тож у даному випадку це питання більше на наступні закупівлі, щоб мати можливість вплинути на Замовника в розрізі організації закупівель у максимальній відповідності Закону задля забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції.
Заздалегідь дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647 При цьому зазначаємо, що умови про проведення закупівлі, що містяться в оголошенні та відомості, що зазначаються в тендерній документації встановлюються замовником самостійно з дотриманням вимог чинного законодавства та не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Підстави для відхилення замовником тендерної пропозиції установлені пунктом 41 Особливостей та передбачають обов'язкове зазначення аргументації в електронній системі закупівель рішення про відхилення тендерної пропозиції. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
31.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
15.11.2022 набула чинності постанова№ 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275). Постановою № 1275 затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У додатку до особливостей здійснення оборонних закупівель наведений перелік товарів, які закуповуються шляхом укладення рамкових угод для потреб оборони ( далі –Додаток до Особливостей оборонних закупівель)
У замовників у оборонній сфері виникають питання та ТОВ «Тендерне Агенство Радник» звертаєтся до вас за роз’ясненням по таким питанням:
1. Чи обов’язкова замовнику у оборонній сфері робити річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою?
2. Чи потрібно замовнику у оборонній сфері оприлюднювати річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою?
3. Яким чином замовнику у оборонній сфері оприлюднювати річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою?
4. Оприлюднювати річний при проведенні закупівлі за рамковою угодою оборонним замовникам потрібно таким самим чином як і оголошення про проведення рамкової угоди ? Тобто надіслати оголошення та всю необхідну, на думку Замовника, інформацію на електронну пошту ДП “Прозорро” [email protected]?
5. Замовнику у оборонній сфері оприлюднювати річний план при проведенні закупівлі за рамковою угодою потрібно через майданчики, як зазвичай?
6. Як проводити закупівлі товарів згідно до додатку до Особливостей оборонних закупівель які потрапляють під державну таємницю?
7. Закупівлі товарів, згідно до додатку до Особливостей оборонних закупівель які потрапляють під державну таємницю проводити як закупівлі за рамковою угодою?
8. Закупівлі товарів, згідно до додатку до Особливостей оборонних закупівель які потрапляють під державну таємницю проводити шляхом переговорної процедури, що є закритою, у віжпвідності до норм Закону України « Про оборонні закупівлі»?
9. Чи має оборонний замовник на час дії воєнного стану дотримуватись порядку планування, затвердженого постановою КМУ №363? А саме здійснювати відбір пропозиції шляхом розсилання запитів?
10. Чи обов'язково оборонний замовник має проводити маркетингові дослідження шляхом запитів ціни (постанова КМУ №363)?
11. Чи має оборонний замовник дотримуватись порядку проведення переговорів (постанова КМУ №363)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz.
|
|
20.01.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, відповідно до пп. 4 п. 2 Постанови № 426 від 03.04.2019 (у редакції Постанови № 1117 від 04.10.2022), процедури закупівель, розпочаті до затвердження нового реєстру (який був затверджений Наказом МОЗ № 1963 від 01.11.2022), мають завершитися за цінами, що не перевищують граничних ОВЦ, установлених Реєстром ОВЦ станом на 11 серпня 2022 року.
При цьому, початком процедури закупівлі вважається оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі (яка завершується укладенням або не укладенням договору) на веб-порталі Уповноваженого органу. Цю позицію підтверджує Мінекономіки у своєму листі від 27.11.2017.
А у випадку переговорної процедури (яку можна проводити без/до оприлюднення оголошення про проведення), її початком можна вважати затвердження річного плану та прийняття рішення про проведення переговорної процедури, аналогічний підхід підтверджує Мінекономіки у відповіді на запит 131/2017.
Водночас питання щодо відліку початку закупівлі без використання електронної системи з укладенням разового Договору не регулюється законодавством, а офіційна позиція Мінекономіки щодо цього питання відсутня.
Питання:
Що вважатиметься початком закупівлі без використання електронної системи з укладенням разового Договору? (1) дата направлення офіційної пропозиції (оферти) чи (2) дата укладення самого договору?
З повагою,
Данило
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до пункту 3 постанови № 1178 Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним та Господарськими кодексами України. Виходячи зі змісту статей 638 та 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозиція щодо укладення договору та її акцептування регулюється статтями 641- 646 ЦК України.
|
|
12.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Наприкінці 2022 року Замовником було проведено процедуру закупівлі рідини для забезпечення роботи при дефектоскопії рейкових шляхів ( оголошення про проведення закупівлі оприлюднено 03.11.2022, аукціон відбувся 14.11.2022) . За результатами розгляду пропозиції учасника( далі - УЧАСНИК), яка була визначена системою як найбільш економічно вигідна( далі - ПРОПОЗИЦІЯ) , було прийнято рішення щодо відхилення зазначеної пропозиції через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Згаданий учасник скористався правом оскаржити рішення уповноваженої особи і у встановлені законодавством терміни, а саме 23.11.2022 подав скаргу до Антимонопольного Комітету України. Орган оскарження 01.12.2022 постановив скасувати рішення про відхилення тендерної ПРОПОЗИЦІЇ ( дата публікації рішення 05.12.2022) . Замовником було виконано рішення органу оскарження і повторно проведено оцінку згаданої ПРОПОЗИЦІЇ, за результатами оцінки було знову прийнято рішення щодо відхилення зазначеної пропозиції через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. 09.12.2022 УЧАСНИК знову подав скаргу до Антимонопольного Комітету України. Орган оскарження 21.12.2022 постановив скасувати рішення про відхилення тендерної ПРОПОЗИЦІЇ ( дата публікації рішення 23.12.2022) . Замовником було виконано рішення органу оскарження і повторно проведено оцінку згаданої ПРОПОЗИЦІЇ , за результатами якої вказаний УЧАСНИК був визнаний переможцем, і 26.12.2022 було розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з УЧАСНИКОМ.
Таким чином, через наявність скарг було зупинено перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 46 Особливостей загалом на 24 дні.
Враховуючи обов`язок замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, та строки для укладання договору, встановлені у п.46 Особливостей, договір про закупівлю може бути укладено вже на початку 2023 року, в той час, як в тендерній документації в проєкті договорубуло передбачено, що термін дії договору - до 31.12.2022.
На підставі вищевикладеного, прошу надати роз'яснення , чи є можливим укладання договору поставки на початку 2023 року і, зокрема, чи буде правильним укласти договір з УЧАСНИКОМ на початку 2023 року з строком дії договору з моменту укладання - на термін протягом 24 днів( саме на той період, на який було зупинено укладання договору через розгляд скарг в Антимонопольному Комітеті України).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=55366Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Водночас відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої-п ’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей. При цьому, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі в частині строку дії договору про закупівлю з дотриманням бюджетного та господарського законодавства в цілому,Згідно з пунктом 18 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
|