|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі – Товариство) відповідно до положень пункту 13-4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» має тимчасове право здійснення діяльності з виробництва електричної енергії до 01 січня 2027 року.
Відокремлення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відбуватиметься шляхом виділу та передачі відповідних прав та обов’язків новій юридичній особі за розподільчим балансом, в тому числі за договорами, які укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та в яких Товариство є Замовником в розумінні цього Закону.
Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частина перша статті 631 ЦК зазначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень.
Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки.
У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» зазначено, що правонаступник замовника може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю за умови, що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку.
З огляду на викладене, Товариство звертається з проханням надати роз’яснення, чи може в чинному договорі, укладеному відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюватися заміна сторони Замовника та вчинятися дії з подальшого його виконання такою стороною у разі, якщо до неї в результаті здійснення виділу юридичної особи (як до правонаступника) перейшли права та обов’язки згідно з розподільчим балансом.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб міститься в листі від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06При цьому згідно з статтею 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.
Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 зі змінами, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
1. Щодо застосування змін під час проведення спрощених закупівель для потреб оборони.
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг в областях, територіальні громади яких в установленому порядку включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а також в областях, територіальні громади яких межують з такими територіями та використовуються для задоволення потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10. 2022 № 1178 (далі – Особливості № 1178);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу (далі – Порядок № 822), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 ;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 (далі – Постанова № 132) внесено зміни до Порядку № 822 та Особливостей № 1178, в свою чергу зазначена постанова не передбачає внесення змін щодо порядку здійснення спрощених закупівель передбачених статтею 14 Закону України “Про публічні закупівлі” або до Постанови № 1275.
Таким чином, спрощені закупівлі проводяться державними замовниками у порядку передбаченому Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостями № 1275, та зміни внесені до Особливостей № 1178 Постановою № 132 щодо визначення очікуваної вартості, подання пропозицій та їх оцінки без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) не розповсюджуються на спрощені закупівлі, що здійснюються на підставі підпункту 2 пункту 8 Особливостей № 1275.
2. Щодо застосування нових правил у разі проведення державним замовником відкритих торгів.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють оборонні закупівлі в електронній системі закупівель, зокрема, у порядку проведення відкритих торгів, що визначений Особливостями № 1178. Таким чином, зміни, внесені Постановою № 132 є обов'язковими для застосування державними замовниками у сфері оборонних закупівель у разі обраного способу закупівлі шляхом відкритих торгів відповідно до підпункту 1 пункту 8 Особливостей № 1275, відповідно починаючи з 01.07.2026 під час проведення таких відкритих торгів державний замовник повинен керуватися новими правилами, відповідно до яких:
очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається без урахування податку на додану вартість;
у тендерній пропозиції учасника ціна подається без урахування податку на додану вартість;
оцінка тендерних пропозицій проводиться без урахування податку на додану вартість.
При цьому в сумі договору про закупівлю податок на додану вартість враховується у разі, коли постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання підлягає оподаткуванню.
3. Щодо визначення та фіксування очікуваної вартості в переліках та обсягах закупівель відповідно до Постанови № 1275.
Згідно з пунктом 10 Особливостей № 1275, закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель.
Відповідно до абзацу першого пункту 6 Особливостей № 1275 основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення на період дії правового режиму воєнного стану є потреби та пріоритети державних замовників у сфері оборони, в тому числі визначені завданнями і заходами, передбаченими рішеннями, ухваленими Ставкою Верховного Головнокомандувача або Радою національної безпеки і оборони України з питань національної безпеки і оборони, програмними документами або рішеннями Кабінету Міністрів України відповідно до поданих Мінфіну бюджетних запитів, зокрема на середньостроковий період. Звітування про виконання оборонних закупівель здійснюється згідно з вимогами цих особливостей.
Для здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають і затверджують:
переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, крім закупівель, що становлять державну таємницю (на плановий бюджетний період);
переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю (на плановий бюджетний період).
Абзацом шостим пункту 6 Особливостей № 1275 встановлено, що внесення змін до переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюється у порядку, визначеному державним замовником.
Відповідно до пункту 10 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275, оборонні закупівлі не включаються до річного плану закупівель, а планування та порядок внесення змін до внутрішніх документів державних замовників (переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення) здійснюються самостійно державними замовниками у визначеному ними порядку.
Таким чином, державний замовник у сфері оборонних закупівель самостійно, відповідно до затверджених ним внутрішнім порядкам, визначає очікувану вартість у переліках та обсягах закупівель.
Додатково повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформаційний характер.
|