Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Законом України від 03.11.2020 № 954-IX “Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”  (далі – Закон № 954-IX), який набрав чинності 22.11.2020, внесені зміни до пунктів 5 і 6 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”, в яких  слова “злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний”, “злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний” замінюються словами “кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане”.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка у Законі № 954-IX відсутня, його норми не розповсюджуються на правовідносини до набрання ним чинності.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуг енергосервісу.

Наразі чинним нормативно-правовим актом у сфері послуг  енергосервісу є Закон України від 09.04.2015 № 327-VIII “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.

Разом з тим відповідно до положення Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Держенергоефективність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Держенергоефективність є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Тому, з питань, порушених у запиті пропонуємо звернутися до Держенергоефективності.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 403/2017 за посиланням

http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639&lang=uk-UA

Поряд з цим зазначаємо, що частиною другою статті 11 Закону встановлено імперативну норму стосовно обмеження щодо складу тендерного комітету.

Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 794/2020 за посиланням

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=86593fcd-e021-4e50-9095-040543132e13&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження примірного положення про тендерний комітет та примірного положення про уповноважену особу.

Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Примірне положення про тендерний комітет, яке затверджено наказом Міністерства від 07.12.2020 № 2546 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет".

Водночас замовники під час розроблення положення про уповноважену особу можуть керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” в частині, що не суперечить вимогам Закону.

При цьому звертаємо увагу, що Законом передбачено розроблення та затвердження положення про тендерний комітет та положення про уповноважену особу, які є примірними та носять рекомендаційний характер.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.

При цьому нормативно-правові акти щодо примірного положення про уповноважену особу, порядку організації тестування уповноважених осіб наразі розробляються і зможуть використовуватися замовниками після їх затвердження, набрання чинності та реалізації відповідних технічних можливостей в електронній системі закупівель.