|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі" чи можна укладати Договір на закупівлю товарів з одним постачальником на декільна предметів закупівель у одному договорі, чи все ж необхідно укладати один договір на один предмет закупівлі. Оскільки відповідно до Розяснень МЕРТ у листі № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року зазначено, що Замовник може укладати один договір на різні предмети закупівель, але на кожен предмет необхідно публікувати окремий звіт. Маю зазначити, що ваше розясненн-рекомендація не відповідає функціоналу майданчиків та с.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко зазначено, що у звіті зазначається ціна угоди (тобто ціна договору), а не предмета закупівель. І при опублікуванні звіту про укладений договір без використання електронної системи закупівель існує НЕВІДПОВІДНІСТЬ, оскільки вартість предмета закупівлі значно менша від суми договору, який завантажується в систему. Дані дії суперечать чинному законодавсту, і наражають Замовників на застосування штрафних санкцій від перевіряючих органів. Адже вище зазначена невідповідність не відповідає Закупівлі.
Тому прошу надати розясненн щодо Оприлюднення звітів про укладені Договори відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі", або внести зміни до функціоналів майданчиків, щоб уникнути в подальшому порушень. Маю наголосити що "Ціна договору" це не вартість предмету закупівель, адже у звіті про укладений договір зазначається лише один предмет закупівлі згідно ДК 021:2015. Якщо керуватись ЗУ, то має бути один звіт по одному договору на один предмет закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 715/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA
|
|
|
11.07.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Поточний ремонт з відновлення артезіанських свердловин, які знаходяться в різних селах, рахується як один предмет закупівлі чи може рахуватися як окремі лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель” та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC&fNum=53972
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82&fNum=56247
|
|
|
05.02.2022
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, у складі оголошення Замовника було встановлена вимога надати лист згоду на обробку персональних даних, (без зазначення конктерних осіб) при підготовці тендерної пропозиції (ФОПом) надано у складі тендерної пропозиції лист-згода на обробку персональних даних (прикріплено у файлі) у свою чергу Замовник відхилив тендерну пропозицію ФОПа, аргументуючи це тим, що лист-згоду потрібно надавати на фізичну особу, а Учасник ФОП надав на фізичну особу-підприємця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (Таблиця 2 Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можлива зміна ціни за одиницю товару (у бік збільшення або зменшення) без збільшення суми, визначеної в договорі, який є предметом закупівлі за договором, що був укладений на суму до 200 000,00 без проведення процедури закупівлі, на підставі п.8 ч.7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року (зі змінами) : « ч.7 Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: 8) якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю» ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь на питання міститься у запиті № 145/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=725a442b-c05f-4630-b60c-0bf5a0875840&lang=uk-UA
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашим підприємством було заключено договір, звіт про виконання якого ми не опублікували протягом 3 дні, у зв'язку з відсутністю інтернету, після отримання проекту моніторингу , в якому зазаначалось, чому ми не опублікували звіт, ми через рік після виконання і закінчення терміну дії договору для усунення зазначеного порушення опублікували звіт про виконання договору. На що у висновку ДАСУ зазначилось що ми все одно порушили статтю 10 ЗУ "Про публчні зкупівлі". Які надати аргументи чи заперечння, чому звіт було опубліковано через рік після закінчення терміну ді договору і після його виконання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 10 Закон замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Отже, Законом передбачений обов’язок замовника оприлюднення інформації, визначеної статтею 10 Закону у встановлені строки.
При цьому частиною першою статті 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розрозбленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
|