|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Частиною першою статті 44 Закону установлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупрівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
На початку 2021 року Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) за результатом проведених тендерних закупівель було укладено договори на виконання робіт з капітального ремонту і реконструкції як автомобільних доріг місцевого значення так і обʼєктів соціальної інфраструктури.
Водночас, повномасштабна військова агресія російської федерації та введення воєнного стану зумовило непередбачений на момент визначення вартості будівництва та укладення згаданих договорів рівень інфляції (більш ніж 26,6% станом на 2022 рік), що відповідно стало причиною суттєвого зростання вартості робіт, будівельних матеріалів, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Таким чином, Законом не передбачається збільшення ціни договору у звʼязку з настанням вищезгаданих обставин, підрядники позбавлені можливості виконати роботи у обсязі передбаченому технічним завданням, а замовник – здійснити оплату даних робіт відповідно до погодженої проектної документації.
На підставі вищевикладеного, просимо надати розʼяснення щодо наявності правових підстав збільшення ціни діючих договорів підряду у звʼязку з виниклими інфляційними процесами. У випадку ж відсутності таких підстав, просимо ініціювати внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» з метою створення правового механізму регулювання порядку збільшення ціни договорів з вищезазначеної підстави.
Окремо наголошуємо на необхідності отримання саме чіткої і обгрунтованої відповіді, без застосування посилань на узагальнені листи із зазначенням базових норм Цивільного, Господарського кодексів України та Закону України «Про публічні закупівлі» про договірні відносини.
|