|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Наше підприємство приймало участь у публічній закупівлі щодо послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги. За результатами проведеного аукціону ми були визнані переможцем. Проте, умовами тендерної документації (надалі - ТД) передбачено погодження договірної ціни, а саме:
- Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає Замовнику на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації.
- Ненадання договірної ціни Переможцем у строки передбачені п.6.3.5.4 цієї тендерної документації, а також ненадання договірної ціни сформованої у відповідності до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.
- Договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Наше підприємство надало договірну ціну у строк, передбачений ТД, а саме не пізніше 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Проте замовник, у свою чергу, навмисно затягував час для надання своєї відповіді стосовно погодження договірної ціни та надіслав лист із зауваженнями в останній день, передбачений Законом та умовами ТД, а саме на 20 день. Звертаємо Вашу увагу також на такі умови ТД, а саме:
Відповідно до ДСТУ та СОУ 42.1-37641918-085:2018 (далі – СОУ) для погодження договірної ціни Переможець надає наступні розрахунки:
- Локальний кошторис Форма №1 (додаток А ДСТУ).
- Відомість ресурсів до локальних кошторисів Форма №1а (додаток Д ДСТУ).
- Розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів з наданням підтверджуючих вихідних даних для власних машин і механізмів, які формуються у вигляді бухгалтерської довідки.
Вартісні показники складових витрат у вартості машино-години експлуатації машин та механізмів визначаються відповідно до СОУ.
- Розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно до СОУ на підставі обґрунтованої їх величини і структури, що склалися на підприємстві Учасника за попередній звітний період (рік). Обґрунтовуючи дані та розрахунки додаються.
- Розрахунок прибутку (в межах усереднених показників згідно з СОУ).
- Розрахунки інших витрат.
- При залученні субпідрядних організацій, вищевказані розрахунки є обов’язковими додатками при формуванні вартості послуг субпідрядних організацій у складі договірної ціни.
Також, Переможець в обов’язкому порядку, з врахуванням вимог п.6.3 СОУ, надає до договірної ціни Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (додаток Д СОУ), з додаванням відповідних обґрунтувань цін (накладні, комерційні пропозиції, рахунки, калькуляції, тощо) та транспортної схеми на перевезення матеріалів.
При складанні договірної ціни Генпідрядник визначає середньомісячну заробітну плату згідно вимог п.6.1.1 СОУ.
Внесення усіх необхідних змін у документацію у той же день (останній), коли їх надіслав Замовник - фізично неможливо. Як наслідок, Замовник відхилив нашу пропозицію з аргументацією "відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладання договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим законом".
Слід взяти до уваги також той факт, що на етапі предкваліфікації Замовником було відхилено нашу пропозицію, проте наше підприємство її вдало оскаржило в АМКУ, в наслідок чого ми були допущені до аукціону, де здобули перемогу. Надавши найнижчу ціну, Замовник мав можливість економії державних коштів.
Проте усі вищезгадані дії Замовника свідчать про грубе маніпулювання своїм становищем, нормами Закону, а також упередженим та дискримінаційним ставленням до нас, як до Учасника.
Саме тому ми звертаємося до Вас із питанням, які можливі заходи ми можемо здійснити у даному випадку, щоб наша позиція була почута?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Отже, у разі неукладення договору про закупівлю у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який визначений переможцем процедури закупівлі, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Так, абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону визначено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Таким чином, учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі, та право чи законні інтереси якого було порушено внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, може подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Поряд з цим питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
03.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) не визначено розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону при проведені процедури відкритих торгів.
Однак, відповідно до п. 6.4 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 №35, крок аукціону, який зазначається у гривнях і вираховується як відсоткове відношення до очікуваної вартості Закупівлі, має знаходитись у діапазоні від 0,5% до 3% від очікуваної вартості закупівлі.
Крім того, стаття «Як працює модуль «Аукціон»» на сайті http://infobox.prozorro.org, також містить рекомендовані межі мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону, а саме 0,5-3% від бюджету.
Проте, досвід проведення закупівель за процедурою відкритих торгів з очікуваною вартістю понад 20-30 млн. грн. виявив значне звуження конкурентного середовища та унеможливлення для Учасників знижувати ціну їх тендерних пропозицій під час аукціону у разі визначення мінімального кроку пониження ціни у розмірі 0,5 відсотка або більше від очікуваної вартості закупівлі у зв’язку із занадто великим кроком пониження ціни.
Виходячи з вищезазначеного, прошу надати роз’яснення чи має право Замовник не порушуючи вимог Закону визначати розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону нижчим за 0,5% від очікуваної вартості закупівлі при проведені процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Поряд з цим, Закон не встановлює мінімальний та максимальний кроки пониження ціни.
При цьому згідно з пунктом 2 Наказу 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
Так, згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було двічі відмінено відкриті торги по закупівлі природного газу по причині недостатньої кількості учасників. Процедури об'являлися по очікуваній вартості на певний облсяг закупівлі. Після цього застосовуємо переговорну процедуру, але при цьому зменшуємо обсяг закупівлі, так як на момент проведення переговорної процедури вже доведена річна сума коштів, яка нижча від очікуваної вартості. Питання: чи належать обсяги закупівлі товару до технічних та якісних характеристик, які не повинні змінюватися при застосуванні переговорної процедури після відмінидвох попередніх відкритих торгів (пункт 4 статті 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" - далі Закон)? Так в статті 22 ЗЗакону, де йдеться мова про умови складання тендерної документації, обсяги закупівлі зазначаються в пункті 4, а мова про технічні, якісні та кількісні характеристики йдеться у пункті 3 даної статті. Але, навіть, кількісні характеристики - це не є обсяг закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни обсягу предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! В нас виникли два питання, щодо пропозиції обраного Замовником Переможця.
Вимога ТД:
«…До ціни тендерної пропозиції (за формою, згідно з Додатком 2) мають бути надані підтверджуючі розрахунки за статтями витрат договірної ціни у відповідності до ДСТУ:
-розрахунок прямих витрат;
-розрахунок вартості матеріальних ресурсів;
-розрахунок вартості експлуатації будівельних машин і механізмів з розрахунком вартості машино-години власної будівельної техніки, вартості машино-години орендованої будівельної техніки, яка буде застосовуватися для виконання замовлення (за його наявності);
-розрахунок загально-виробничих витрат (виходячи з структури будівельної організації);
-розрахунок заробітної плати;
-розрахунок коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;
-розрахунок прибутку (в межах усереднених показників, згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013);
-В разі необхідності: витрати на перевезення робітників, на відрядження робітників, на перебазування підрядної організації та інші;
-Інших витрат, передбачених ДСТУ та врахованих у вартості пропозиції;
-Пояснювальну записку до договірної ціни;
-Детальний графік виконання робіт (Додаток 4);
-Розрахунки інших витрат учасника, якщо вони передбачені договірною ціною.
-Необхідно надати розрахунок до тендерної пропозиції (договірної ціни) за зразком (Додаток 5)…»
Перше питання:
Переможець вказав рівень середньомісячної зарплати для розрахунку пропозиції суму у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», рівень місячного розміру заробітної плати становить 4173 гривні (чотири тисячі сто сімдесят три гривні).
Тобто, Переможець вказав нижче рівня середньомісячної заробітної плати. Підкажіть, будь ласка,чи є це помилкою?
Друге питання:
Учасник-переможець надав Довідку, в якій зазначає, що не надає окремим документом у складі Тендерної пропозиції розрахунок заробітної плати, посилаючись на Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №196 від 27.07.2018 року та Постанову Кабінеті Міністрів України №546 від 11.07.2018 року, без зазначень конкретних пунктів/абзаців/розділів, тобто, на що саме Переможець посилається, та з яких законних підстав та чому вирішив не надавати розрахунок заробітної плати, який чітко передбачений та вимагається умовами тендерної документації, зовсім не зрозуміло. Підкажіть, будь ласка, чи є це помилкою учасника-переможця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 30 Закону, є обов’язком, а не правом замовника.
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
|
26.09.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
При наданні еквівалентного товару чи потрібно надати сертифікат відповідності, чи достатньо заповнення технічної специфікації?
В разі якщо потрібний сертифікат відповідності, то ким він повинен бути виданий?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому додатово пропонуємо ознайомитись із відповіддю за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=518fbd4f-b9a0-475c-a961-bf762c5e9166&lang=uk-UA
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.
|