|
|
13.08.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України "3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів". Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України "1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. ...4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.". З наведеного визначення поняття "правочин" слідує, що оголошена публічна закупівля є правочином, при якому одна сторона письмово оголошує умови, а інша сторона письмово погоджується з умовами шляхом подання пропозиції з документами. Безпосередньо Законом України "Про публічні закупівлі" використання факсиміле не передбачено, за таких умов "письмовою згодою сторін" є умови Тендерної документації. На підставі наведеного прошу відповісти на наступне запитання: Чи можливе використання факсиміле у документах тендерної пропозиції, якщо Тендерною документацією не передбачено використання факсиміле, зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, з питань щодо вимог тендерної документації слід звертатись до конкретного замовника у порядку, передбаченому статтею 23 Закону.
|
|
|
12.08.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
У нас конкретна ситуація: сьогодні з 8 членів комітету присутні 6.
2/3 від 8 становить 5,33.
Правомочним є засідання: коли 5 чи 6 членів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно роботи тендерного комітету міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA у запиті № 115/2017.
|
|
|
12.08.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Звертаюсь до Вас з таким питанням, щодо оприлюднення та сроків Звіту про виконання договору про закупівлю. Якщо є такі Договори, які вже виконані, але не оприлюднений Звіт про виконання Договору в термін 3 дні, з моменту останнього платежу. Чи можна оприлюднити Звіт про виконання договору про закупівлю після 31.12.2019 року в термін 3 дні, так як, всі договори дійсні саме до 31.12.2019 року. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 813/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA
|
|
|
12.08.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємству потрібно провести закупівлю товару (діагностичних засобів, реактивів та контрастних речовин) які визначаються за кодом ЄЗС ДК 021:2015 33690000-3 - Лікарські засоби різні та використовуються лабораторією поліклініки для діагностики. Водночас, частина товару визначається як медичний виріб та має код НК 024:2019, а інша частина товару не відноситься до медичних виробів з огляду на можливість його застосування не лише в медичних цілях. До внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі вказані товари закуповувались в межах єдиної процедури закупівлі. Прошу повідомити, чи можливо після набрання чинності Наказу Мінекономрозвитку №790 від 07.05.2019 року проводити закупівлю вищевказаних товарів в межах єдиної процедури закупівлі враховуючи те, що за показником четвертої цифри основного словника даний товар відноситься до одного й того ж коду ДК 021:2015. Якщо можливість проведення закупівлі в межах єдиної процедури відсутня, то прошу повідомити, чи можливо частину товару що не відноситься до медичних виробів закупляти без застосування процедури, якщо орієтована його вартість становить менше 200 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 586/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5860c4f8-7d94-452c-bd43-6e094aaedc7d&lang=uk-UA
|
|
|
12.08.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної процедури відкритих торгів було укладено договір на закупівлю бензину та дизпалива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю та загальна ціна за Товар визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору), а також у видаткових документах, що надаються Постачальником Покупцю (видаткових накладних). Поставка здійснюється виключно партіями, що визначені Календарним планом (Додаток № 2 до Договору). Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати поставлених партій Товару на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної. В серпні 2019 р. сторони виходячі з принципу максимальної економії та ефективністі та враховуючи коливання ціни на ранку, домовилися постачання партії за цей місяць здійснити за зменшеними цінами, про що було укладено додаткову угоду відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону та пропорційно зменшена загальна вартість договору на таку різницю. При цьому вартість партій у вересні-грудні визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору) залишилась не зміною. Листом МЕРТ від 27.10.2016 р. № 3302-06/34307-06 роз’яснено, що сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, у тому числі за одиницю товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару.
ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону зменшення ціни в розрізі окремої партією товару в серпні 2019 р. визначеною договором без зменшення ціни інших партії? Казначейство відмовляється реєструвати таку додаткову угоду та вимагає здійснити зменшення ціни на всі інші партії на протязі вересня-грудня 2019 р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому пункт 5 частини четвертої статті 36 Закону не містить обмежень щодо зміни ціни на окрему партію або на всі партії поставки товару.
Поряд з цим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|