|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в ЕСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін. Аналогічна вимога щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону 922 передбачено , ч. 7 цієї статті.
Однак продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми передбачено ч. 6 ст. 41 Закону № 922. А про неї в ст. 10 Закону № 922 жодної згадки. Чи оприлюднюється в такому випадку повідомлення про внесення змін до договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору оприлюднюються у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зокрема зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Згідно з частиною шостою статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Отже, виходячи зі змісту пункту 11 частини першої статті 10 Закону та частини пятої статті 41 Закону повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору оприлюднюються у випадку, передбаченому частиною шостою статті 41 Закону.
|
|
|
07.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати консультацію з наступного питання: у спрощеній закупівлі Замовник дискваліфікує Учасника, який надав найцбільш економічно вигідну пропозицію за результатами електронного аукціону з наступних двох підстав:
1. Листи Учасника адресовані уповноваженій особі Замовника, а Замовник визначає це помилкою та підставою для дискваліфікації і зазначає, що адресатом слід було зазначити просто юридичну особу (тобто вказати назву Замовника). Чи є це підставою для дискваліфікації у спрощеній закупівлі?
2. У листі-відгку до наданого Учасником аналогічного договору зазначено суму договору, а Замовник зазначає, що потрібно було вказати саме словосполучення "вартість виконаних робіт" (так зазначено в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі), Чи не є ці поняття тотожними та чи є це підставою для дискваліфікації Учасника у спрощеній закупівлі?
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Водночас підстави для відхилення пропозиції встановлені в частині тринадцятій статті 14 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках
|
|
|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Постанови № 927/491/19 від 18.06.2021р., Верховний Суд України вважає, що під час застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Зазначена позиція вже знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав та у яких міститься пряме посилання на згадану вище Постанову від 18.06.2021р. (Постанова від 06.08.2021р. у справі № 922/2030/20 та Постанова від 04.08.2021р. у справі № 912/994/20).
Вказана судова практика стосується договорів, укладених за попередньою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі», що була чинною до 19.04.2020р.
Проте, норма пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в чинній редакції Закону викладена інакше та набуває нового змісту, у порівнянні зі старою редакцією Закону.
На нашу думку, новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» вже прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, що сумарно можуть перевищувати 10% від ціни, визначеної сторонами на момент укладання договору. Тобто, законодавець зазначає, що «підвищення ціни до 10% є можливим через кожні 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни, а у випадку з бензином, дизельним пальним, природним газом та електричною енергією зміна ціни можлива частіше ніж 90 днів».
Ретельно розглянувши роз’яснення, що було надано Мінекономіки України у листі від 24.11.2020р. № 3304-04/69987-06, нами не було знайдено відповіді на питання: чи можливе укладання додаткових угод на підставі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів, укладених за новою редакцією Закону, за умови, що сукупність змін може перевищувати 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю?
Просимо надати роз’яснення щодо зазначеного вище питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
|
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі», процедурами закупівлі є:
а) конкурентні процедури (ч. 1 ст. 13 Закону):
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог.
б) виняткова процедура (ч. 2 ст. 13 Закону):
- переговорна процедура.
В силу ч. 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Аналогічною є вимога до процедури проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Виходячи з вищевикладеного, договором про закупівлю є договір, укладений за результатами проведення наступних процедур:
- відкриті торги;
- торги з обмеженою участю;
- конкурентний діалог;
- переговорна процедура;
- спрощена закупівля.
Всі вказані процедури проводяться виключно з використанням електронної системи закупівель.
Таким чином, в силу положень Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю може бути укладений лише з використанням електронної системи закупівель. Отже, договори, укладені без використання електронної системи закупівель не є договорами про закупівлю в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 та інших положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питань.
1. За якою процедурою договори про закупівлю можуть укладатись без використання електронної системи закупівель?
2. Чи договори, укладені без використання електронної системи закупівель можуть набувати статусу договору про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається укладення хоч одного виду договору, який би одночасно був договором про закупівлю та був укладеним без використання електронної системи закупівель?
4. Чи чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» допускається існування договорів, на які розповсюджується дія п. 13 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», адже предметом правового регулювання вказаної норми є саме договори про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 2,3
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, договір, укладений за результатами процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону.
Водночас договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону.
Щодо питань 1,4
Виходячи зі змісту пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Випадки у яких оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель наведено у таблиці 1 в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06%20
|
|
|
21.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Звертається до Вас Головне управління Національної поліції в Черкаській області. Наша установа фінансується за рахунок Державного бюджету України та з метою забезпечення потреб установи здійснює закупівлі (в тому числі і тендерні) товарів, робіт та послуг.
На цей час згідно Закону України «Про санкції» існує заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Так, виникла ситуація щодо закупівлі запасних частин до службових автомобілів, зокрема, до службових автомобілів марки «ВАЗ», походженням з Російської федерації. Такі автомобілі також потребують ремонту та заміни запасних частин. Однак, трапляються випадки з відсутністю запчастин-аналогів іншого виробництва. Для прикладу, зараз у нас відбувається закупівля запасних частин до автомобілів марки «ВАЗ» та виникла ситуація щодо відсутності аналогів «рульової колонки для ВАЗ 2107». Учасник у складі своєї пропозиції повинен вказати: найменування, марку, виробника, каталожний номер запчастини. За наслідками проведеного моніторингу та консультацій з постачальниками товару встановлено відсутність інших виробників зазначеної запчастини, присутня тільки запчастина російського походження.
Хотілося б наголосити, що ця ситуація не поодинока і доволі часто трапляються такі випадки, коли Замовник не в змозі провести закупівлю необхідного товару чи послуги у зв`язку з її «унікальністю». Багато державних органів стали заручниками цієї ситуації і в першу чергу від цього страждає саме такий орган і працівники, які в ньому працюють, оскільки відсутній алгоритм дій в аналогічних випадках.
З огляду на викладене, просимо роз`яснити порядок дій та можливі варіанти вирішення проблем при проведенні тендерних процедур за відсутності окремих груп товарів чи послуг, які можуть замінити товари чи послуги походженням з Російської федерації? Заздалегідь дякуємо за відповідь та у звязку із обмеженим строком для визначення переможця у процедурі закупівлі просимо відповідь надати у стислі строки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, (додаток 1 “Щодо підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі”), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|