|
|
03.10.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було оголошено відкриті торги на суму 685000 грн. Через відсутність достатньої кількості учасників нами було прийнято рішення перейти до переговорної процедури закупівлі. Чи можливо на переговорній процедурі закупівлі збільшити ціну предмету закупівлі або збільшити ціну за одиницю товару не збільшуючи суми закупівлі?
Дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
12.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати консультацію у відповідності до п. 13 частини першої ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року №114-ІХ), (далі – нова редакція Закону), щодо наступного.
Замовником розпочато процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою до введення в дію нової редакції Закону, а саме 1.04.2020 року. В період оскарження рішень Замовника було подано скаргу до органу оскарження, а саме 11.06.2020 року, тобто під час дії вже нової редакції Закону.
У відповідності до абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі «…. оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;» .
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі абз. 5 пункту 3 частини другої ст. 40 нової редакції Закону?
Заздалегідь вдячні за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим пунктом 3 частини другої статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю.
Так, відповідно до абзацу п’ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
У свою чергу, визначення поняття “конкурентна процедура закупівлі (тендер)” наведено в пункті 13 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, умова застосування переговорної процедури закупівлі, визначена абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону, застосовується саме у разі оскарження тендеру (конкурентної процедури закупівлі), що проводиться відповідно до вимог Закону в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019.
|
|
|
07.02.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури було оприлюднено через інформаційно-телекомунікаційну систему 16.01.2019. У повідомленні було вказано термін закупівлі послуги з фізичної охорони об'єкта з 29.01 по 31.12.2019 року. Однак, договір не був укладений 29.01.2019. Планується укладення договору з 19.02.2019. Тобто змінився період надання послуги (ні з 29.01.2019, а з 19.02.2019). У зв'язку з цим зменшується вартість послуги. Чи можна укласти договір на суму, яка менше, ніж було вказано в повідомленні про намір укласти договір під час застосування цієї переговорної процедури, але необхідно відмінити оголошену процедуру закупівлі та провести нову переговорну процедуру.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити, зокрема ціну пропозиції.
Поряд з цим частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Водночас зміна істотних умов договору може здійснюватися сторонами після укладення такого договору, зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону у разі зменшення обсягів закупівлі.
При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну інформацію щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
|
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у наступному випадку: замовник у 2017 році тричі розпочинав відкриті торги щодо закупівлі 15110000-2 М’ясо (ніжка куряча охолоджена, свинина охолоджена у напівтушах). Двічі (у першому і третьому випадках) замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, другий раз торги були відмінені через невідповідність поданих пропозицій документації конкурсних торгів. Чи можливо застосувати пункт 4 частини 2 статті 35 у подібному випадку, чи потрібно щоб замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників двічі поспіль???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|