|
|
30.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство відповідно до Статуту, засноване на комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади, є комунальним комерційним підприємством, утворене з метою отримання прибутку. Основною метою діяльності Підприємства є утримання в належному стані об`єктів благоустрою, вулично-дорожньої мережі комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади. Статутний капітал Підприємства сформовано виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Майно підприємства є відокремленою частиною комунальної власності, що належить Чернівецькій міській раді та закріплюється за Підприємством на праві господарського відання.
Таким чином, підприємство є юридичною особою, яка забезпечує потреби територіальної громади, однак, така діяльність здійснюється виключно на промисловій та комерційній основі, оскільки ціни на роботи та послуги підприємства формується попитом, орган місцевого самоврядування не встановлює цін на роботи та послуги підприємства і воно самостійно несе усі ризики щодо своєї діяльності.
Крім цього, підприємство, Станом на сьогодні та впродовж 2023 року не отримувало коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою.
Поруч з цим, 100% статутного капіталу Чернівецького міського комунально підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства належить Чернівецькій міській територіальній громаді в особі Чернівецької міської ради.
Додатково звертаємо Вашу увагу, що Підприємство, з метою забезпечення отримання прибутку систематично бере участь в електронних аукціонах, в якості учасника та, у випадках визнання переможцем процедури закупівлі, укладаються Договори про надання послуг чи виконання робіт з поточного та/або капітального ремонту дорожнього покриття, за якими встановлений конкретний термін надання таких послуг чи виконання робіт.
З метою забезпечення своєчасного виконання вищезазначених робіт чи надання послуг, у Підприємства виникає нагальна необхідність у закупівлі необхідних товарів чи матеріалів, що унеможливлює проводити процедуру відкритих торгів.
З огляду на вищезазначене, просимо надати наступні роз’яснення:
1. Чи являється Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство замовником відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи має право Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово-експлуатаційне підприємство, будучи переможцем процедури публічних закупівель на виконання робіт (надання послуг), здійснювати закупівлі, необхідних для виконання цих робіт (надання послуг) товарів чи матеріалів, шляхом укладання прямого договору без використання електронної системи, як юридична особа, яка здійснює діяльність на промисловій та комерційній основі та проводить таку закупівлю за кошти, одержані від господарської діяльності і не є Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
|
05.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» платники податку на додану вартість могли перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%.
Такою пільгою скористалися і деякі підрядні організації, які виконують будівельно-монтажні роботи.
Для відображення зміни податкового навантаження в договір на виконання будівельно-монтажних робіт в 2022 році були внесені зміни на підставі пп.6 п.5 ст. 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», а саме зменшено суму договору на суму ПДВ.
Відповідно до Закону України №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 1 серпня 2023 року припинила діяти пільга щодо сплати єдиного податку в розмірі 2%, тобто відновилися права та обов’язки платників ПДВ, які перейшли на пільгову систему єдиного податку.
Наразі замовнику необхідно знову внести зміни до договору для можливості складання актів приймання виконаних будівельних робіт з ПДВ.
Мінекономіки надавало роз’яснення, зокрема відповідь на запит 209/2023, де серед іншого було зазначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені договором.
Враховуючи, що податкова пільга надавалася тимчасово, договір був зменшений на суму ПДВ тимчасово, чи можливо відновлення суми ПДВ в договорі на виконання будівельних робіт за умови передбачення в договорі змін відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Порядком внесення відповідних змін є укладання додаткової угоди до договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 273/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5401353b-b416-44bb-ac12-e16e67d0afed&lang=uk-UA
|
|
|
04.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасником під час участі у процедурі відкритих торгів згідно вимоги було надано довідку у довільній формі щодо залучення субпідрядних організацій під час виконання робіт по договору на закупівлю (обсяг робіт менше 20%). За результатами проведення закупівлі даного учасника було визначено переможцем та укладено договір на закупівлю з замовником.
Просимо надати роз’яснення:
1) Чи потрібно замовнику у наведеному випадку прописати у договорі найменування субпідрядника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
|
|
|
15.09.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області уклав договір - підряду з підрядником по об'єкту будівництва " Реконструкція Глибочицького ліцею з добудовою захисних споруд подвійного призначення за адресою: вул. 40 років Перемоги, 3 в с. Глибочиця, Житомирського району, Житомирської області" на загальну суму договору 5980120,00 грн.
Практично основним предметом договору є зведення нової будівлі укриття, яке будується поруч з будівлею ліцею. У звязку з улаштуванням входу в укриття з існуючої будівлі ліцею , будівля ліцею частково потребує реконструкції.
Відповідно постанови КМУ № 590 від 12.10.2022р. " Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану " зі змінами видатки по новому будівництву проводяться у 2 черзі . видатки по реконструкції проводяться у 3 - ю чергу.
Просимо надати відповідь : в даному випадку видатки по реконструкції провомірно проводити у 2- й черзі, оскільки відсоток будівництва 97% , а решта реконструкція.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
12.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275), придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 N 1178), допускається за однієї з таких умов:
розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 % собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 % первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Пунктом 24 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про оборонні закупівлі» визначено, що послуги оборонного призначення - послуги, пов'язані із забезпеченням життєвого циклу об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення у тому числі:
розробкою та впровадженням інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем, систем кібербезпеки та кіберзахисту;
розробленням стандартів та технічних специфікацій, закупівля стандартів для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;
формуванням та веденням страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об'єкти і споруди оборонного та спеціального призначення;
послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
Разом з тим, такі послуги як розробка та впровадження інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем є досить складними за обсягами та змістом виконання, і результатом таких послуг є, в.т. постачання, встановлення і налаштування обладнання, постачання, встановлення і налаштування програмного забезпечення та постачання ліцензій на програмне забезпечення.
Чи може виконавець державного контракту залучати співвиконавців для надання послуг Замовнику, залишаючись відповідальним перед Замовником згідно договору, якщо договір укладений відповідно до п. 9 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275, Особливості № 1275) встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі), оборонні закупівлі – здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі послуги оборонного призначення – послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення, зокрема: послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено роботи оборонного призначення, серед яких роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
У разі якщо предметом закупівлі є озброєння, військова та спеціальна техніка, ракети і боєприпаси та їх складові частини, а також послуги із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, закупівля відбувається відповідно до пункту 45 Постанови № 1275 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 763), яким передбачено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). Натомість відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі саме виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель несе відповідальність за якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення, передбачених умовами державного контракту (договору).
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках, а листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|