|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після проведення процедури закупівлі та "формального" (не підписано ні електронним підписом, ні власноруч) підписання договору було виявлено, що при надані Постачальником тендерної пропозиції були допущені арифметичні помилки у вартості за одиницю продукції та не нараховане ПДВ.
Замовник на це не звернув увагу (або не захотів) та визначив переможцем закупівлі. На майданчик "закріпив" цей договір.
Виконати цей договір Постачальник не має змогу у зв'язку з тим, що це призведе до його банкрутства. Було надіслано лист про необхідність внесення змін до специфікації без зміни загальної вартості або розірвання договору за згодою сторін. На що Замовник відмовив та нараховує штрафні санкції.
Наскільки це правомірне? Можна признати цей договір "нікчемним" згідно ст.43 п.1 пп.2 ЗУ "Про публічні закупівлі" №922? Куди звертатися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Водночас питання щодо укладання договорів про закупівлю та вирішення спорів у суді міститься в запитах 5/2019, 54/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a96498d-2a9d-4549-90b4-c36ce5a3eaf1&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
|
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій.
9. Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Згідно Статті 26. Закону зазначено що виправленню підлягають документи, які ПОДАНІ у складі тендерної пропозиції учасника та мають НЕВІДПОВІДНОСТІ В ІНФОРМАЦІЇ в інформації та/або документах(як ми розуміємо у документах, що наявні та заванатжені у пропозиції).
Питання:
1) Чи може замовник вимагати, а учасник дозавантажувати документи, які вимагалися умовами ТД, але не були ПОДАНІ у складі пропозиції?
2) Чи являється відсутність накладеного електронного підпису, коли такий підпис передбачений документацією, технічною помилкою та/або опискою.
3) Чи пожна вважати відутність підпису(у тому числі ЕЦП) помилкою, що пов’язана з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної(якщо таке не передбачено описом формальних помилок зазначеним Замовником)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1562/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією замовника по процедурі відкритих торгів, оголошеною 15.06.2020 р. встановлена вимога щодо накладання на пропозицію ЕЦП або КЕП уповноваженої особи учасника процедури. При цьому передбачено, якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілом; на кожен оригінал електронного документу окремо. Крім цього, тендерна докумнтація в описі формальних помилок містить помилки, повязані з відсутністю підписів та, за наявності, печатки учасника на документах/сторінках пропозиції учасника (в тому числі КЕП/ЕЦП, печаток на документах) та/або прізвища, ініціалів уповноваженої особи учасника, крім тих документів, що складені від імені учасника.
Питання: чи є відсутність ЕПЦ/КЕП на кожному документі тендерної пропозиції та на тендерній пропозиції вцілому підставою для відхилення пропозиції учасника в звязку з її невідповідності вимогам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Так, тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (частина третя статті 12 Закону).
Отже, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 26 Закону.
Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо вона не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Просимо надати розяснення:
1) чи може замовник вважати відсутність накладеного електронного підпису (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи у разі якщо така вимога була чітко прописана замовником, асаме "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп. 6, п. 1, розділу 3 цієї документації."
2) Чи може замовник посилатися на формальні помилки, які не були зазначені у тендерній документації, під час оцінки пропозиції у разі якщо замовником у тендерній документаціїбуло зазначено повний перелік усії помилок, що можуть вважатися формальними: "Відповідно до умов цієї тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерних пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме:...".
3) Чи правильно ми розуміємо, що якщо у документації передбачені формальні помилки,їх перелік, то будь-які інші можливі помилки які не зазначені у переліку та повязан з оформленням тендерної пропозиції, та/або її змістом(у тому числі не дотримання чітких форм довідок, що зазначені у документації, або відсутності інформації яка вимагалась надати в учасника тендерною документацією не можуть вважатися формальними?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Водночас однією з функцій Уповноваженого органу є розроблення та затвердження, зокрема переліку формальних помилок.
Отже, оскільки наразі низка нормативно-правових актів знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, замовник самостійно зазначає в тендерній документації перелік у вигляді опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок, яким керується під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій.
Водночас повідомляємо, що питання накладення підпису розглянуто у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
|
|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Вісті Кодимщини " (редакція газети "Вісті Кодимщини") розміщує публікації Кодимської районної ради . Кошторисні призначення на даний вид послуг складають більше 50 тис. грн. на рік . Чи можна не проводити спрощені закупівлі , ссилаючись на аб.4 п.2 ч.7 ст. ЗУ "Про публічні закупівлі " , а саме "відсутність конкуренції з технічних причин"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Тому, замовнику під час проведення закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
|