Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних.

Крім того, відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” створені електронною системою закупівель документи можуть бути у разі потреби роздруковані.

У свою чергу, наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації є Мін'юст.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори у запиті 86/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8067b3f-e2c0-4a93-b549-356023f05d29&lang=uk-UA

У свою чергу, закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель. Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.

При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA

Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Разом з тим, відповідно до  частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону.

Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону  викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”