|
13.02.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
На виконання вимог Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 (надалі – Наказ) замовником для проведення закупівлі заповнено та оприлюднено річний план закупівель (UA-P-2020-02-10-002239-a). При заповненні плану в 6. «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість 2 760 000,00 UAH. Електронними майданчиками додатково впроваджено заповнення в цьому пункті інформації про джерело фінансування закупівлі із зазначенням його суми. Форма річного плану затверджена Наказом не передбачає зазначення джерела фінансування та його суми.
Чи має право Державна казначейська служба України відмовити в реєстрації договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до оприлюдненого річного плану у разі якщо в плані закупівель оприлюдненому на електронному майданчику в п. 6 «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість як 2 760 000,00 UAH, джерело фінансування – місцевий бюджет, сума – 0 UAH? В п. 5. «Код згідно з КЕКВ» зазначено наступну інформацію – КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177 розміщено лист № 3304-04/22177-06 від 28.05.2019 "Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490".
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
30.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може фізична особа-підприємець (ФОП) бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі Замовника, якщо ФОП одночасно є штатним працівником Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 11 частини першої статті 1 Закону та частини пятої статті 11 Закону, суб'єкти, які є замовниками мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, зокрема не повинно бути конфлікту між інтересами замовника та учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Крім того, під час проведення закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому звертаємо увагу, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
23.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Які принципи здійснення оборонних закупівель порушує Замовник у випадку, якщо на наступний день після відміни закупівлі оприлюднює оголошення про закупівлю аналогічних послуг, закупівлю щодо яких відмінено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питання здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно, можна ознайомитися у запиті 1579/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61aeb921-a560-461c-8ed9-cac4da5c1f01&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA міститься інформація щодо органів, компетентних у сфері оборонних закупівель.
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, як бути з допороговими торгами(від 50 тис.грн.до 200 тис.грн.), які розпочаті до 19.04.2020 р. та станом на 19.04.2020 р. не завершені? Потрібно їх відміняти?
З повагою, Алєксандрова Т.О.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Міська рада вирішила провести нормативну-грошову оцінку земельних ділянок в межах міста. Оголосила публічні закупівлі. За результатом торгів найнижча пропозиція була відхилена по формальним ознакам, обрано переможцем іншого учасника. Першим учасником подано скаргу до АМКУ, розгляд ще досі триває. В цей час, міська рада знаходить інвестора, який готов профінансувати за власні кошти проведення таких робіт. Закон про "Оцінку земель" таке фінансування дозволяється, однак виникає питання - чи повинна в такому випадку міська рада оголошувати проведення публічних закупівель, адже вона виступає замовником робіт чи даний випадок не підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі", в зв'язку з тим, що роботи будуть виконанні не за бюджетні кошти, а за приватні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|