|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яким чином замовники мають проводити закупівлю послуги, якщо підприємство є суб’єктом природної монополії з надання послуг розподілу природного газу споживачам?
Чи обов’язково проводити переговорну процедуру замовникам, що фінансуються з бюджетних коштів або достатньо укладання затвердженого Постановою НКРЕ та КП України Договір про надання послуги з розподілу природного газу, який є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк?
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. В разі зміни постановами НКРЕ та КП тарифу на послугу розподілу природного газу протягом дії укладеного договору, чи необхідне документальне оформлення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. До нас як до Замовника надходять звернення та вимоги від потенційних учасників процедури закупівлі з проханням внесення змін до тендерної документації в частині поділу закупівлі на лоти. Дана ситуація унеможливлює вносити зміни до тендерної документації, оскільки перед тим, як внести зміни до тендерної документації шляхом поділу закупівлі на два і більше окремих лота, необхідно внести зміни у назву предмета закупівлі не тільки в оголошенні про проведення відкритих торгів, але й у відповідній позиції РПЗ. В даному випадку внесення змін до тендерної документації шляхом поділу на лоти можливо, проте буде спостерігатися розбіжність у назві предмета закупівлі, вказаній в річному плані та в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Що робити Замовнику в даному випадку, якщо є прохання поділу на лоти для досягнення більшої ефективності та підвищення конкуренції, але відміняти торги кожного разу при надходженні такої вимоги не доцільно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
|
|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.07.2020 р. № 1329 про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2018 року № 2668 було встановлено нові тарифи на послуги з передачі електричної енергії. Зміна тарифу відбулася з 155,40 грн/МВтгод на 240,23 грн/МВтгод, що складає 54,59 % від попередньої вартості. Постачальник вимагає зміну ціни за одиницю по договору з урахуванням вищевказаного збільшення за послуги з передачі електричної енергії. Чи правомірно керуватися п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і визначати зміну ціни, як зміну регульованих цін (тарифів) і нормативів чи ці зміни не підпадають під дію даного пункту статті і зміну ввартості за одиницю товару можна здійснити лише в межах 10 % відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 цього ж Закону.
Якщо все ж таки сторони можуть керуватися п.7 ч. 5 ст. 41 Закону чи може бути здійснена зміна ціни, якщо умовами договору не було попередньо передбачено, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати їх введення?
І якщо сторони можуть керуватися лише п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, то у разі відмови постачальника змінювати ціну в межах 10 % чи повинен замовник розірвати укладені договори і повторно проводити процедуру закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Держказначейська служба вимушує наш заклад публікувати протоколи засідання членів ТК (або уп.особи) щодо внесення змін до неістотних умов договору або уточнення інформації у "Повідомленні про намір укласти договір" (а саме у Повідомленні "місце поставки - відповідно документації", а у самому договорі прописано декілька адрес). Чи законні дії співробітника ДКСУ? Чи дозволено публікувати зміни до неістотних умов договору у вигляді протоколів ТК (УО), підписаних лише зі сторони Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Інформацію, яку має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю визначено частиною другою статті 33 Закону.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом (пункт 8 частини першої статті 10 Закону).
Своєю чергою, згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення щодо використання бюджетних коштів.
У травні 2020 року до ТОВ «Вінстратегія-Будтехекспертиза» звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради» щодо проведення експертизи робочого проєкту «Капітальний ремонт ганків з улаштуванням пандусів будівлі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (літ. А) по вул. Магістратська, 21 в м. Вінниця», виконаного Приватним підприємством «ТриТетПроект».
В ході проведення експертизи виявилось, що вартість проєктних робіт значно завищено. В наданій кошторисній документації зазначена вартість проєктних робіт – 37 тис. 706 грн., без урахування ПДВ. Вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складає 206 тис. 944 грн., загальна вартість будівництва (з урахуванням всіх витрат) – 331 тис. 799 грн. Відповідно до табл. А1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вартість проєктних робіт мала б складати не більше 15 тис. 521 грн. Виконавець проєкту відмовляється надавати розрахунок вартості проєктних робіт, обумовлюючи це тим, що саме таку вартість вони виграли, приймаючи участь у PROZORRO.
Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 кошторисна вартість проєктних робіт для будівництва об'єктів визначається шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проєктних робіт до розрахункової бази. По об'єктах невиробничого призначення розрахунковою базою, до якої застосовують усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, є вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, приведена у поточний рівень цін на момент складання розрахунку. В коментарі до Зміни №2, абзац 5 є роз’яснення «При цьому вартість проектних робіт в подальшому уточнюється виходячи з вартості будівництва, підтвердженої експертним звітом, а договірна ціна встановлюється динамічною».
Як бути у такому випадку експертній організації (чи може експерт «закрити очі» на явне порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013)? Які документи вимагати від замовника та проєктувальника для підтвердження завідомо завищеної вартості проєктних робіт? Чи необхідно привести вартість у відповідність до вимог ДСТУ та внести зміни в договір між замовником та проєктувальником про зміну вартості проєктних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 9 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011
№ 560, Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014
№ 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання проходження експертизи проекту пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|