|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік.
Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії).
Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП.
Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП.
Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється.
Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності.
Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Укладено договір про надання послуг користування програмним забезпеченням електронного документообігу, сума договору 53,0тис.грн. Відповідно старій редакції ЗУ на прозоро оприлюднено звіт про укладений договір.
Сім місяців потому виникла необхідність закупівлі додаткових послуг, сума 5600грн. Змінити постачальника не можливо – несумісність ПЗ. Відповідно до ст.3 п.7, п.п. 4,5. ЗУ можливо укласти договір на закупівлю додаткових товарів, послуг у того ж самого постачальника. Але в пункті про ТОВАРИ законотворці НЕ посилаються на тендер, а в пункті про ПОСЛУГИ йде пряме посилання на закупівлю по результатам проведення тендеру/спрощеної процедури. Як здійснити закупівлю додаткових послуг у того ж самого постачальника?
Цитата з ЗУ ст.3 п.7, п.п. 5
5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, у зв’язку із специфікою роботи установ спортивного спрямування, а також зважаючи на зміни в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області спричинених пандемією коронавіросної хвороби (Covid-19), враховуючи спричинені труднощі в плануваннях дат проведення даних заходів, забезпечення таких заходів необхідними спортивними спорудами, а також спортивним інвентарем та обладнанням з урахуванням специфіки виду спорту та вимог, встановлених правилами спортивних заходів з відповідного виду спорту, просимо надати роз’яснення пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі України та сільського господарства України від 15.04.2020 р. № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»: «Визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України», чи можна керуватися даною нормою при плануванні та проведення спортивно-масових заходів обласного рівня за умови їх включення в Календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області?
Чи необхідно вказувати інформацію про конкретний спортивний захід при здійсненні публічних закупівель для його потреб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
Крім того, аналогічна відповідь міститься у запиті 1860/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91279ea1-3ef0-4e97-abff-488b3147ca9f&lang=uk-UA
|
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Я уповноважена особа військової частини А3674. Закупівлю за спрощеною процедурою, ще не проводила. Річний план закупки уповноваженої особи, ще не опубліковувала. Збираюсь здійснити закупку прибора. У річному плані тендерного комітету вартість прибора , що планується закупити за спрощеною процедурою 65000 грн. Вартість прибора зросла до 90000 грн., за рахунок зміни типу прибора. Тендерним комітетом прийнято рішення збільшити сумму коштів для закупівлі прибору, за рахунок зменшення коштів на інші закупівлі. Питання : Чи повинна уповноважена особа чекати внесення змін до річного плану закупівлі тендерним комітетом? Чи можу, Я зараз без змін до річного плану закупівель тендерного комітету, опубліковати річний план закупівель уповноваженої особи на збільшену сумму коштів (на 90000 грн) , з вимогою до тендерного комітету «Внести зміни до річного плану Тендерного комітету»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо річного плану закупівель та відповідальних за процедури закупівель/закупівель.
|
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. До договору можуть бути внесені зміни в випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, такі зміни оформлюються додатковими угодами. В Державному підприємстві для проведення процедур закупівель утворений тендерний комітет. Договори та додаткові угоди до них підписує керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності. Хто повинен приймати рішення про внесення змін до договору, укладеного за результатми процедур закупівель, в порядку ч.5 ст.41 Закону: тендерний комітет чи керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|