|
|
10.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. Наше підприємство є українським виробником кабельної продукції.
У постанові Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік товарів, що підлягають локалізації, у переліку міститься позиція «Кабелі» без уточнення коду за ДК 021:2015.
Водночас при роботі на електронних майданчиках (системі Prozorro, Zakupivli) ми стикаємося з тим, що до переліку локалізованих товарів віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6 «Кабелі». Інші коди класифікатора, під якими також здійснюються закупівлі кабельної продукції (наприклад, 31310000-2 Мережеві кабелі ), не відображені як такі, що підлягають локалізації.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення:
1. Чому в системі закупівель до локалізованих товарів фактично віднесено лише кабелі з кодом 44321000-6, тоді як у постанові КМУ зазначено узагальнену категорію «кабелі»?
2. Чи планується коригування відображення переліку на електронних майданчиках із включенням інших кодів ДК, які відносяться до кабельної продукції?
Дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 9-6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі - Закон про управління об'єктами державної власності) господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, з дотриманням таких умов:
1) господарське товариство здійснює закупівлі відповідно до положення про закупівлі, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднює на своєму веб-сайті;
2) господарське товариство оприлюднює на своєму веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства;
3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства.
Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Враховуючи, що господарські товариства з часткою понад 50 відсотків не є замовниками у розумінні Закону, проте згідно статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності повинні здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону з дотриманням вимог статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності, такі суб'єкти можуть керуватись пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, оскільки ним встановлені вартісні межі для загального застосування.
З огляду на викладене, господарські товариства здійснюють закупівлі товарів, робіт або послуг, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до положень, встановлених згідно частини третьої статті 9-6 Закону про управління об'єктами державної власності та з дотриманням вимог щодо оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, за умови, що вартість такого договору дорівнює або перевищує межі встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі.
|
|
|
05.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
01.09.2025 набув чинності НК 031:2024. Національний класифікатор НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів»
Водночас Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, пунктом 13 якого, зокрема, визначено: «Крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН), у разі визначення предмета закупівлі — лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу; коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі — медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу;».
Однак НК 024:2019 втратив чинність ще у 2023 році.
Чи треба ж вносити до річного плану код з класифікатора НК 024:2023? Адже станом на 05.09.2025 в Порядку розміщення досі є посилання на скасований НК 2019 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 382/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e37884f7-5b90-4c94-9338-cdfc9b11c32d?lang=uk-UA
|
|
|
04.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство національної єдності України реорганізується шляхом приєднання до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» здійснюються відповідні заходи з реорганізації Міннац’єдності. Міністр національної єдності наказом у квітні 2025 року визначив уповноважену особу Міністерства національної єдності України, яка здійснювала закупівлі відповідно до річного плану закупівель. У серпні 2025 року призначили голову комісії з реорганізації та комісія з реорганізації почала відповідну діяльність. Чи потрібно голові комісії з реорганізації визначати уповноважену особу для завершення процедур закупівель Міністерства національної єдності України? Чи потрібно голові комісії з реорганізації визначати уповноважену особу для здійснення закупівель для потреб комісії з реорганізації? Чи потрібно уповноваженій особі затверджувати річний план закупівель для потреб комісії з реорганізації Міністерства національної єдності України або потрібно вносити зміни до річного плану закупівель Міністерства національної єдності України?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В закупівлі було два учасники, одного визнали переможцем торгів, але він письмово відмовився від укладання договору, другого визнали переможцем, але термін поставки визначений в документації до закупівлі сплив. Чи можна укладати договір з другим учасником чи портрібно перевиставляти закупівлю з новими термінами поставки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пунктом 8 Особливостей № 1275 передбачено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель та має містити зокрема строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до частини підпункту п'ятого третьої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, обов’язково зазначаються, в тому числі строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Отже, оголошення про закупівлю/тендерна документація повинні обов'язково містити інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Умови договору про закупівлю, відповідно до вимог частини четвертої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, замовники, при розміщенні інформації про закупівлю відповідно до вимог статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, обов'язково зазначають інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, який не може бути змінений за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що державний замовник приймає рішення щодо оборонних закупівель товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, та враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|